У багатьох власників тварин і не тільки, поняття «хірургія» є складними, кривавими втручаннями, які часом висять на волосині від життя і смерті.
Ці уявлення у багатьох з тих, хто не пов’язаний з медициною, асоціюються з серіалами про лікарні та хірурги.
Лікарі хірургічної бригади з ніг до голови екіпіровані у спеціальні костюми – з-під масок видно лише очі…

Операційні сестри, анестезіологи, помічники, реаніматологи, хірурги. Кожен зайнятий своєю справою, але всі разом працюють як складний, але злагоджений механізм.
На операційному столі відбувається диво: хірург в оточенні помічників точними, впевненими рухами розрізає живу плоть, за допомогою чудових інструментів і неймовірного вміння так перекроює хворе тіло, що воно повертається до життя, знову починає працювати за задуманим природою алгоритмом… Серце пересаджене, пухлина видалена куля витягнута…. Хірург втомлено знімає рукавички, витирає з чола піт… Пацієнт розплющує очі…. Урочистість хірургії!

Це у кіно. А в житті, зі зрозумілих причин, мало хто з людей, які навіть неодноразово перенесли хірургічні втручання, можуть скласти ясне уявлення про роботу хірургічної бригади в операційній. Але операційний блок лікарні все одно сприймається як свята святих, закрите, стерильне відділення, де твориться диво…

Зовсім інше уявлення та ставлення у більшості людей до ветеринарної хірургії. Тут стереотипів, що склалися, немає – вірний Мухтар і прикордонний пес Алий повертаються хоч і перебинтованими, але вже здоровими, а робота хірурга залишається за кадром. Зате на собачих майданчиках ходять легенди про операції, що виробляються на кухонних столах та у ванних кімнатах. Фантастика! Все необхідне привезли в будівельному ящику та пакеті… Лікар засукав рукави і цілих три хвилини мив руки милом!… Місце розрізу протерли горілкою… Власники по черзі чотири години тримали голку в лапі та крапельницю… А наркоз ніяк не «брав», собака прокидався, всі його тримали і лікар терміново щось колов… А операція була такою складною, що хірург чотири рази виходив курити… Лікар зробив усе, що міг, але хвороба виявилася сильнішою… Без коментарів…
Як же справді виглядає сучасна ветеринарна хірургія? Спробуємо розповісти про це з прикладу центру ветеринарної допомоги «Елітвет».
Рішення про необхідність та можливість хірургічного втручання приймає лише лікар. Мало знайти хірургічну проблему, важливо з’ясувати, чи не має пацієнта супутніх патологій, які є протипоказанням до операції. І хоча хірургічні втручання проводяться не лише хворим та травмованим тваринам, а й молодим та здоровим (кастрація, стерилізація), остаточне рішення про можливість проведення операції приймається не власником пацієнта, а лікарем після обстеження.

Передопераційне обстеження здорових (без скарг та явних порушень) тварин включає ретельний збір анамнезу (минулих хвороб і скарг) і огляд, аналізи крові та сечі у пацієнтів старше 6 років. За потреби призначаються додаткові обстеження (рентген, ЕКГ, УЗД, додаткові аналізи). Важливо пам’ятати та розуміти, що ми лікуємо не хворобу, не лапу чи хвіст, а пацієнта! Попереднє обстеження дає інформацію про стан здоров’я пацієнта, на підставі якої лікар оцінює анестезіологічний та операційний ризик, приймає рішення про проведення або відміну хірургічного втручання, робить прогноз про якість подальшого життя. Виняток становлять тварини, які вимагають невідкладного хірургічного втручання за життєвими показаннями (наприклад, при завороті шлунка, проникаючих пораненнях грудної або черевної порожнини, внутрішніх кровотечах і т.д.) – їх оперують негайно, не чекаючи на всі аналізи.
Ще виняток – косметичні операції (купування хвостів і вух): в ЦВД Елітвет, не роблять операцій, не потрібних пацієнтові.

Отже, пацієнта обстежено. Інформація про його стан дозволяє зробити прогноз, оцінити та по можливості знизити всі можливі ризики. Лікар записує пацієнта на операцію.

Планові хірургічні втручання проводяться за попереднім записом у спеціально виділені операційні дні (в ці дні працює хірургічна бригада – хірург, асистент хірурга, операційна сестра, анестезіолог з асистентом, реаніматолог з асистентом – персонал, який займається цього дня лише хірургічними пацієнтами і практично не відволікається на інших тварин).

Тварина, яка приведена на операцію, повинна бути в наморднику, голодним мінімум 12 годин (щоб уникнути блювоти!), по можливості чистим. Зазвичай передопераційний огляд, розмова з власниками та госпіталізація до стаціонару всіх планових хірургічних пацієнтів проводиться на початку операційного дня. Це дозволяє спланувати та оптимізувати роботу хірургічної бригади – пацієнтів у встановленій черговості готують та оперують без «вікон» та перерв. Завдяки такій організації за операційний день у нормальному режимі вдається виконувати 8-10 операцій (замість 3-4 при почерговому надходженні пацієнтів до індивідуально призначеного часу, виходах із операційної для огляду хворих та спілкування з власниками). Крім того, економиться час власників тварин – їм не доводиться сидіти годинами, хвилюватися і чекати, поки хірург та анестезіолог вийдуть з операційної, поки пацієнта заберуть в операційну, прооперують, він вийде з наркозу.
Власник привозить тварину вранці, віддає її в стаціонар і їде у своїх справах, після операції лікар адміністратор дзвонить вам і розповідає про стан вашого улюбленця і ймовірний час коли можна забрати пацієнта, який вже повністю прокинувся від наркозу.

Ще однією умовою, необхідною для проведення хірургічного втручання (навіть екстреного), є інформування власника тварини про цілі, обсяг та спосіб хірургічного втручання, вартість передбачуваних процедур, післяопераційний догляд, можливі ускладнення, існуючі ризики, альтернативні види лікування та можливості відмови від операції, а також його письмову згоду.

Для підготовки до хірургічного втручання пацієнт поміщається у стаціонар (відділення інтенсивної терапії). Тут йому ставлять внутрішньовенний катетер, вводять плазмозамінні розчини, проводять премідикацію (вводять спеціальні ліки, які покращують роботу серця та легень під час наркозу, перешкоджають розвитку алергічних реакцій), готують (голять, миють, дезінфікують) операційну.
Але зате для підготовленого, але ще не сплячого пацієнта, час доставки в операційну становить лічені хвилини.

Що ж відбувається у ці хвилини? Через внутрішньовенний катетер анестезіолог вводить невелику (вступну) дозу наркозу. При внутрішньовенному введенні дія препаратів настає на кінці голки, тобто негайно після введення. Це дозволяє, поступово вводячи анестетик, досягти стану розслаблення тварини, достатньої для перевезення в операційну та фіксації в необхідному положенні на операційному столі.
Операційне поле вилучають із стерильної упаковки.
Переконавшись, що все готово, анестезіолог поглиблює ступінь наркозу до необхідної операції стадії.
Хірург з помічником укривають пацієнта стерильними операційними серветками, обмежуючи операційне поле від шерсті. Таким чином, ми досягаємо таких самих умов роботи, як у медицині людини.

Далі сценарій залежить від виду хірургічного втручання, але єдино одне: кожен займається своєю справою. Хірург працює, не відриваючи погляду та уваги від операційної рани. Помічник йому в цьому допомагає. Анестезіолог стежить за перебігом анестезії приладами, які показують частоту серцевих скорочень, частоту дихання, пульс, наповнення тканин киснем. Помічник анестезіолога напоготові, щоб швидко набрати препарати в шприци, підключити крапельницю, подати кисень. Операційна сестра готує, подає інструменти, серветки, забезпечує стерильність операційної. Тим часом у стаціонарі реаніматолог з помічниками готує до операції наступного пацієнта і стежить за пробудженням попереднього. Все це у нормальному, штатному режимі.

При виникненні екстрених ситуацій, коли потрібна реанімація, не виникає сумбуру та паніки – усі алгоритми порятунку життя багаторазово відрепетовані і кожен знає своє місце.
І ось, хірург інформує анестезіолога про завершальний етап операції. Анестезія вже не додається. Накладаються останні шви. Переконавшись у адекватності дихання та кровообігу, пацієнта знову перевозять до стаціонару, де він передається реаніматологу. Хірургічна бригада готова займатись наступним пацієнтом.
Наша система роботи має свої позитивні та негативні моменти.

Негативні:

– Планування та запис на спеціальні операційні дні не завжди здатні враховувати та задовольняти зручність та побажання власників тварин. Жорстке планування операційного дня зручне лише 80% власників, але оптимальне для 99% пацієнтів. Тільки завдяки плануванню лікар може надати допомогу максимальному числу пацієнтів, які її потребують.
– Госпіталізація тварин у стаціонар викликають стрес у деяких власників тварин.

– Оперуючи по 8 -14 пацієнтів на день, лікар не може приділяти всю свою увагу одній тварині, “тримати за лапку” одну – найулюбленішого вами собаку або кішку. Стан здоров’я пацієнта, правильність проведення операції та її якість – ось основні критерії розподілу уваги та турботи лікаря.

Позитивні:

– Не можна осягнути неосяжного – тільки при командній роботі можна забезпечити пацієнту висококваліфіковану допомогу хірурга, анестезіолога, реаніматолога і нянечки одночасно. Це необхідно при складних хірургічних втручаннях (особливо при операції на легенях, хребті, у «важких» пацієнтів) і бажано у всіх, навіть найбанальніших і найпростіших випадках (стерилізація кішки).
– Оперуючи по 10 пацієнтів на день, 100 -120 на місяць, 1000 1200 на рік лікарі – і хірург, і анестезіолог, і реаніматолог, і асистенти – набувають необхідних для швидкої та бездоганної роботи досвіду, злагодженості, навичок, інтуїції.
– Відбувається серйозна економія часу власника тварини. Нам відомо безліч випадків, коли пацієнт не отримав своєчасної лікарської допомоги лише тому, що його власник не зміг викроїти в напруженому графіку сучасного життя день, який потрібно провести у ветеринарній клініці. У нас ця проблема знімається.

З кожною хвилиною, годиною, днем, роком ми намагаємося дізнатися більше, а зробити краще. Слідкуємо за всіма подіями, що відбуваються у світовій як у гуманній так і ветеринарній хірургії. До кожної тварини в ЦВД «Елітвет» завжди є індивідуальний підхід. Це і передопераційна підготовка і премідикація і сам наркоз, не кажучи вже про саму операцію шовному матеріалі та післяопераційному догляді.

Ми завжди ставимося з любов’ю до пацієнтів та з повагою до клієнтів, вкладаючи своє вміння, навички та знання. Завжди хочемо допомогти, продовжити особливі відносини між власником та його улюбленцем і здебільшого нам це вдається.

Все про що вищевикладено, ми запозичили у наших колег із ближнього та далекого зарубіжжя, навчаючись на майстер-класах, семінарах, конференціях, конгресах і на сьогоднішній день ми не зупиняємось у нашому розвитку, а продовжуємо розвиватися у міру можливостей.