Кишкова непрохідність – це порушення просування кишкового вмісту в результаті звуження або повної закупорки просвіту кишечника, порушення функції або його здавлення.

За механізмом виникнення розрізняють механічну та функціональну (або динамічну) кишкову непрохідність.

За характером перебігу кишкова непрохідність може бути повною (гострою) або неповною (частковою), простою або ускладненою.

Механічна непрохідність виникає через пухлини, закупорки просвіту кишечника чужорідними тілами, інвагінації.

(Вкручування кишечника самого в себе), стенозів (звужень) або зміни просвіту кишечника в результаті зовнішнього тиску.

Функціональна або динамічна кишкова непрохідність буває спастичною (колика, болі органів черевної порожнини та очеревини) та паралітичною (запалення, обмінні порушення, внутрішні та зовнішні токсини)
Ускладнена кишкова непрохідність протікає із симптомами гострого порушення кровообігу кишкових стінок (тромбоз судин брижі, заочеревинна кровотеча, тривала дія стороннього тіла) аж до некрозу.

Основні ознаки кишкової непрохідності:

  • блювота

Спочатку виникає блювота неперетравленою їжею, потім жовчю, пізніше може приєднуватися кишковий вміст із характерним каловим запахом.

Чим вище (ближче до шлунка) закупорка, тим інтенсивніше блювання. При низькій кишковій непрохідності блювота менш інтенсивна і настає через багато годин після годування.

При низькій товстокишковій непрохідності блювоти може не бути взагалі.

  • порушення відходження газів та калу.

Діагностика

Одним із найважливіших факторів у постановці діагнозу на кишкову непрохідність є збирання повного анамнезу (історії життя та хвороби).
Необхідно враховувати вік тварини, дані про вакцинацію (щеплення) і дегельмінтизацію (протиглистові обробки), особливості харчування та поведінки тварини (чим грає, чи підбирає їстівне на вулиці), наявність даних про проведені раніше порожнинні операції, хронічне запалення органів травлення, що супроводжується періодичною блювотою. і розладом випорожнень, час та особливості перебігу останнього епізоду хвороби.
За результатами даних анамнезу та клінічного огляду лікар може рекомендувати лабораторні дослідження (загальний та біохімічний аналізи крові, вірусологічні тести: на парвовіроз собак та вірусний лейкоз кішок та ін.). Порушення роботи органів і систем організму може призводити до кишкової непрохідності (функціональної), так і кишкова непрохідність, з симптомами, що її супроводжують (блювота, порушення кишкового всмоктування і кровообігу) можуть призводити до серйозних порушень у рівновазі організму (накопичення токсичних продуктів і продуктів обміну речовин, розвиток ниркової недостатності та багато іншого).

Рентгенографія

До спеціальних досліджень за підозри на кишкову непрохідність відноситься рентген. Черевну порожнину знімають у бічному положенні лежачи (можна виявити рентгеноконтрастні сторонні тіла, такі як кістки, металеві предмети, щільні калові маси, наявність випотів при перитонітах) або стоячи (виявляють вільний газ у черевній порожнині при перфораціях кишечника або рівномірне скупчення газу в кишечнику повної непрохідності).

У неясних випадках проводять дослідження з сульфатом барію (рентгеноконтрастна речовина, що задається тварині з кормом або рідиною). Робиться серія знімків з певними часовими інтервалами для оцінки часу та якості пасажу кишкового вмісту.

Лікування

Тварини, підозрілі за кишковою непрохідністю підлягають госпіталізації та повному обстеженню.

Після виявлення причини, форми та рівня кишкової непрохідності рекомендується консервативне чи оперативне лікування хворого.

У неясних випадках лікар може запропонувати діагностичну операцію (яка по ходу справи може стати лікувальною).

При спастичній непрохідності спазмолітики.

Операція

Під час операції завданням хірурга є визначення та усунення причини кишкової непрохідності.

Хірург визначає життєздатність стінки кишечника, при некрозах виробляє резекцію (видалення) ураженої ділянки, видаляє токсичний або механічний вміст із просвіту кишечника та черевної порожнини, при перфораціях (розривах) відновлює цілісність та герметичність стінки кишечника, проводить видалення.

Крім хірургічного лікування хворі з гострою кишковою непрохідністю вимагають інтенсивної протишокової терапії, заходів щодо боротьби з інтоксикацією та гуморальними розладами.

Лікар ЦВД «Елітвет»
Сененкова Юлія Володимирівна