Поступово збільшується кількість кішок, які доживають до похилого віку, у яких часто відзначають порушення поведінки. Власники кішок, що старіють, найчастіше повідомляють ветеринарним лікарям про такі порушення поведінки своїх вихованців, як залишення екскрементів і сечі в недозволеному місці, а також про нявкання в нічний час.

Причинами таких змін поведінки може бути велика кількість у тому числі системних (наприклад, гіпертиреоїдизм), органічні патології головного мозку (включаючи пухлини), справжні порушення поведінки (наприклад, неспокій, що відчувається наодинці) та синдром когнітивної дисфункції (СКД). Щоб встановити справжню причину хвороби у таких

випадках необхідно проводити повний комплекс діагностичних досліджень та аналіз порушень поведінки. Якщо вдається виключити специфічні захворювання, то припускають, що тварина страждає на синдром когнітивної дисфункції. До найбільш часто реєстрованих у кішок порушень поведінки відносяться тимчасова втрата орієнтації в просторі, зміна взаємин з членами сім’ї, порушення циклів сну і неспання, здійснення сечовипускання та дефекації в не призначених для цього місцях, зміна фізичної активності та/або безпричинне нявкання, а також, що зустрічається найчастіше, видання криків у нічний час.

Найчастішими причинами зміни поведінки у старих кішок бувають:

  • Синдром когнітивної дисфункції (СКД)
  • Остеоартрит (OA)
  • Системна гіпертонія (високий тиск крові може бути обумовлений первинним або вторинним гіпертиреоїдизмом, хронічною хворобою нирок, цукровим діабетом, акромегалією або гіперадренокортицизмом)
  • Гіпертиреоїдизм
  • Хронічна хвороба нирок (ХХН)
  • Цукровий діабет (ЦД)
  • Інфекції сечового тракту (ІМТ)
  • Хвороби шлунково-кишкового тракту
  • Хвороби печінки (печінкова енцефалопатія)
  • Погіршення зору чи слуху
  • Пухлини головного мозку (наприклад, менінгіома, лімфома)
  • Неврологічні порушення (сенсорний та моторні дефіцити)
  • Інфекційні хвороби (наприклад, вірусний імунодефіцит, вірусна лейкемія, інфекційний перитоніт, токсоплазмоз)
  • Біль та/або запальні процеси (наприклад, хвороби зубів та пародонтоз)
  • Справжні порушення поведінки

Синдром когнітивної дисфункції

Синдромом когнітивної дисфункції називають вікову втрату здатність до набуття знань, що виникає за відсутності видимих причин і призводить до змін поведінки. Етіологія синдрому залишається невідомою, проте встановлено, що його прояву сприяють порушення церебрального кровопостачання; ушкодження тканин вільними радикалами протягом тривалого періоду.

У старих кішок зустрічаються різноманітні зміни кровоносної системи головного мозку, у тому числі погіршення церебрального кровопостачання, виникнення дрібних крововиливів навколо кровоносних судин та артеріосклероз. Крім того, головний мозок кішок, що старіють, може страждати від порушень кровопостачання та гіпоксії, викликаних хворобами серця, анемією, порушеннями згортання крові та гіпертонією. Невелика кількість кисню, яким клітини користуються для звичайного отримання енергії, щоб виконати таку функцію, має трансформуватися у вільні радикали. У міру старіння клітини менш ефективно утилізують поживні речовини, отримують менше енергії, і в них утворюється більша кількість вільних радикалів (як це відбувається, можна зрозуміти, уявивши машину, яка з часом все менш ефективно використовує паливо, викидаючи при цьому в навколишнє середовище більше вихлопних газів). У нормі вільні радикали знешкоджуються системою природного антиоксидантного захисту організму (низка специфічних ферментів та вітаміни A, C та E).

Надлишок вільних радикалів може вести до пошкодження тканин: особливо чутливий до них головний мозок, оскільки в ньому міститься дуже багато жирів, які найбільше схильні до впливу вільних радикалів, а також через обмежену здатність до відновлення пошкоджених структур. Зрештою, хронічне пошкодження тканин центральної нервової системи може призводити у дрібних домашніх тварин до розвитку патологічних процесів, що дуже нагадують ті, що відбуваються при хворобі Альцгеймера (у нервових клітинах змінюється склад білків, а зовні з’являються бляшки протеїнів).

Системна гіпертонія

Системна гіпертонія веде до зміни поведінки старих котів. У типових випадках вона стає причиною того, що тварини кричать ночами, виявляють порушення, пов’язані з орієнтацією в просторі, непритомніють, здійснюють кругові рухи і навіть б’ються в судомах.

Хронічна хвороба нирок

Хронічна хвороба нирок сприяє виникненню порушень поведінки з цілого ряду причин. По-перше, поліурія може вести до періурії (сечовипускання у непридатних для цього місцях). Наприклад, не так вже й рідко безпосередньою причиною періурії стає необхідність більш частого здійснення сечовипускання. По-друге, періурія/дизурія можуть асоціюватися з вторинним бактеріальним циститом. По-третє,

асоційована із хронічною хворобою нирок системна гіпертонія нерідко викликає цереброваскулярні зміни. По-четверте, прояв поліурії у кішок, які не мають вільного доступу до води, може спричиняти значне зневоднення тканин головного мозку та відповідні клінічні зміни (насамперед — судом та пригнічення). По-п’яте, полідипсія може змушувати тварин пити з не призначених для цього ємностей та місць. По-шосте, розвиток вираженого ацидозу у ряді випадків викликає зниження маси тіла та сонливість. І нарешті, важка уремія спричиняє уремічну енцефалопатію.

Гіпертиреоїдизм

Гіпертиреоїдизм викликає у кішок порушення поведінки з багатьох причин серед тих, які реалізуються при хронічній хворобі нирок. Однак вона може бути безпосередньою причиною зміни поведінки кішок, впливаючи на концентрацію тироксину в головному мозку (у типових випадках це проявляється збудженням, занепокоєнням і агресивністю), або асоціюється з поліфагією (у кішки змінюються смакові уподобання та апетит, вона починає красти їжу). У поганоконтрольованих випадках у тварини виникають дезорієнтація та клінічні ознаки, асоційовані з білатеральним ураженням центрального вестибулярного апарату (розширені зіниці, уповільнення та ослаблення реагування на небезпеку, звичне згинання голови вниз) — припускають, що перелічені клінічні наслідки обумовлені вторинним дефіцитом. при тиреотоксикозі, асоційованому з енцефалопатією Верніке, яка реєструється у людей).

Цукровий діабет

Цукровий діабет може призводити до змін поведінки з більшості (перших шести) тих причин, які згадані вище, коли йшлося про хронічну хворобу нирок. Він також асоціюється з поліфагією (як і гіпертироїдизм). Крім того, у кішок з нестабільним цукровим діабетом у ряді випадків розвиваються сенсорні та/або моторні невропатії, причому останні виявляються у надмірній дратівливості, підвищеній чутливості до зовнішніх впливів (наприклад, дотику) та/або у м’язових болях.

Інфекції сечового тракту

Інфекції сечового тракту часто стають причиною зміни поведінки кішок внаслідок того, що тварини починають відчувати біль у сечовому міхурі та/або нирках. Зазвичай у таких випадках проявляються періурія, дизурія, поллакіюрія, агресія, пригнічення та/або біль, що виникає у кішки, коли її беруть на руки. У таких випадках інфекція зазвичай асоціюється з первинною хронічною хворобою нирок, гіпертиреоїдизмом або цукровим діабетом – при кожній із згаданих хвороб сеча стає менш концентрованою і більш придатною для реплікації бактерій, ніж сеча здорових тварин. Тому доцільно регулярно обстежувати старих кішок на інфікованість сечового тракту за допомогою бактеріологічного дослідження. Інфекції сечового тракту кішок у ряді випадків носять ятрогенний характер, виникають як ускладнення сечокам’яної хвороби, зростання пухлин або наявних у тварин анатомічних порушень.

Зміни апетиту, зниження маси тіла, хвороби шлунка, кишечника, підшлункової залози та печінки.

У багатьох кішок у старості змінюються апетит та маса тіла. Це може відбуватися через безліч різних, нерідко взаємодіючих між собою чинників як вікових фізіологічних змін, так і патологічних процесів. Зниження маси тіла часто асоціюється зі втратою апетиту; у старіючих кішок причинами таких змін нерідко стають погіршення гостроти нюху та смаку, поява у ротовій порожнині больових відчуттів, асоційованих з пародонтозом.

Втрата слуху та/або зору

Багато сліпучих старих кішок без особливих зусиль пристосовуються до життя у звичній обстановці, проте прогресування глухоти загрожує для них більш важкими наслідками. Кішки з ослабленим слухом уві сні, як правило, видають гучні звуки, а якщо в цей час доторкнутися до них, то вони перелякано прокидаються. Нерідко розвиток глухоти супроводжується тим, що нявкання стає гучнішим, ніж у попередній період. Не виключено, що ночами кішки, намагаючись привернути увагу господаря, кричать так несамовито, оскільки погано чують власний голос.

Пухлини головного мозку

Пухлини головного мозку частіше реєструють у старих кішок (у середньому в 11-річному віці), причому в 70% випадків новоутворення мають первинний характер. У цього виду тварин найчастіше зустрічаються такі пухлини головного мозку, як менінгіома (58%), лімфома (14%), пухлини гіпофіза (14%) та гліома (7,5%). Найчастіше онкологічні захворювання центральної нервової системи клінічно проявляються у кішок занепокоєнням, скоєнням кругових рухів та судомами.

Біль

Тривалий безперервний біль сильно послаблює тварин. Найчастіше хронічний біль відчувають старі кішки при остеоартриті. Однак її причинами нерідко стають патологічні (особливо запальні) процеси в інших органах і тканинах, наприклад, пародонтоз і хронічні хвороби органів травлення (насамперед супроводжуються непрохідністю).

Інфекційні хвороби (вірусний імунодефіцит, вірусна лейкемія, інфекційний перитоніт та токсоплазмоз кішок)

Інфекційні хвороби вражають старих кішок значно рідше, ніж молодих. Проте вони зустрічаються і у старих тварин, стаючи причиною виникнення неврологічних порушень та зміни поведінки. Дані анамнезу та характер симптоматики допомагають у постановці попереднього діагнозу на первинні інфекційні хвороби.

Діагностика та корекція поведінки у старіючих кішок

Для діагностики у вікових змін важливе комплексне обстеження, у кішок беруть проби крові для загального та біохімічного аналізів, визначення концентрації гормонів щитовидної залози, а також, якщо є така можливість, для серологічного дослідження на вірусну лейкемію та/або імунодефіцит. Всі перераховані вище аналізи ви можете здати в ЦВД «Елітвет». Беруть також проби сечі для загального аналізу, визначення співвідношення у ній концентрації білка та креатиніну, а за можливості – бактеріологічного дослідження. Спочатку буває цілком достатньо проводити таке обстеження один-два рази на рік. Однак для тварин з явними віковими змінами цього може виявитися мало – при більш частих відвідинах зазвичай вдається точніше поставити діагноз і своєчасно провести відповідне лікування.

У ЦВД «Єлітвет» можливе проведення всіх перелічених вище досліджень.

>

Допомога кішкам з когнітивною дисфункцією.

Збагачення раціону антиоксидантами та іншими підтримуючими компонента/ми (у тому числі вітаміном E, бета-каротином та незамінними жирними кислотами) запобігає тяжкому оксидативному пошкодженню тканин, знижує інтенсивність утворення бета-амілоїду та покращує когнітивну функцію.

Внесення більшої різноманітності в навколишню тварину обстановку може призвести до посилення утворення у нього факторів, що сприяють зростанню та збереженню нервової тканини, покращити когнітивну функцію. Комбінування зовнішньої стимуляції (наприклад, за допомогою іграшок, ігор, у тому числі тих, що пробуджують мисливський інстинкт, та інших взаємодій) зі збагаченням раціону антиоксидантами, на думку ряду фахівців, забезпечує синергічне поліпшення когнітивної функції.

До медикаментозної терапії відносять препарати, призначених для лікування хвороби Альцгеймера у людини. До таких засобів відносяться селегілін, пропентофілін і ніцерголін.

Лікар – невролог ЦВД «Елітвет»
Збарах Єлизавета