Полікістоз нирок – (polycystosis від грец. рoly – багато + kystis міхур) – Polycystic Kidney Disease (PKD)  невиліковне спадкове захворювання. Передається полікістоз за аутосомно-домінантним типом. Це аномалія розвитку нирок, зокрема у кішок, що характеризується наявністю в них безлічі тонкостінних кіст, заповнених, як правило, прозорою рідиною.

Вперше захворювання було описано в 1967 році в США у перської кішки шестирічного віку, що надійшла до ветеринарних фахівців із ознаками ниркової недостатності. В даний час захворювання має широкий характер, реєструється у 10-30% кішок на всіх континентах.

Цей факт обумовлений способом передачі недуги – успадкування йде за домінантною ознакою;
відсутністю повсюдної обов’язкової ранньої діагностики патології;
невчасним висновком із програми репродукції батьківських особин, уражених полікістозом нирок;
пізнє виявлення патології у тварин похилого віку.

Найчастіше хвороба торкається перських та інших довгошерстих кішок. Серед собак найчастіше уражаються собаки порід керн-тер’єр та бігль.

У більшості випадків кісти довго залишаються непомітними доти, доки вони не стануть настільки великими, що починає розвиватися недостатність нирок або збільшення об’єму живота. На початковій стадії хвороби пацієнти виглядають нормально.

Причини.

Полікістоз нирок реєструється у тварин незалежно від статевої приналежності та віку. При цьому симптоми полікістозу нирок у кішок виявляються у віці 3-10 років і старше, середній вік особини на момент реєстрації хвороби дорівнює 7 років. Також зазначено, що на тлі відсутності породної чутливості має місце підвищена генетична схильність до PKD у перських кішок та їх похідних під час проведення міжпородного схрещування (бурмили, британці, екзоти).

Головною причиною в ініціації PKD у кішок, як зазначалося вище, є успадкування гена, що відповідає за розвиток полікістозу нирок, що передається в обов’язковому порядку потомству, розподіл вищезгаданої патології представляється наступним чином: 75% кішок буде PKD-позитивними, а 25% кішок буде PKD- негативними.

Запуск реалізації інформаційної програми гена, дефектного за ознакою полікістозу нирок, призводить до того, що у речовині нирки з’являються аномально диференційовані клітини, які завжди елімінуються з клітинами імунної системи власного організму. Сукупність аномально диференційованих клітин та його секреція призводить до формування дрібних кіст, тобто. порожнин на кшталт бульбашок, заповнених рідким вмістом. Згодом зростання кіст може посилюватися. При цьому вони, збільшуючись у вигляді, здійснюють як компресію на прилеглі клітини, а й поступово знижують робочий обсяг нирки. Наслідком цього є зменшення кількості функціонуючих нефронів нирки, що тягне за собою зниження швидкості клубочкової фільтрації крові. Порушення гомеостатичної функції нирок здатні призвести до накопичення в крові, сечовини (понад 10 ммоль\л), креатиніну (понад 179 ммоль\л), сечової кислоти, а також призвести до розвитку синдрому уремічної інтоксикації.

При цьому в крові відзначається збільшення концентрації продуктів азотистого обміну, які не здатні повною мірою профільтруватися нирковими клубочками, виділяються із сечею разом із відповідною кількістю води, призводячи до розвитку осмотичного діурезу і, як наслідок, до поліурії на тлі значно зниженої клубочкової фільтрації. В результаті процесів, що відбуваються, щільність сечі знижується до рівня 1,008-1,015, що вказує на зниження працездатності (фільтрації та концентрації) нирок.

Вищеописані процеси призводять до запуску механізмів розвитку хронічної ниркової недостатності, дегідратацією організму, що посилюється, порушенням електролітного (фосфорно-кальцієвого) обміну.

Симптоми.

Як правило, це захворювання має симптоматику, схожу на симптоматику інших хронічних захворювань. У хворої тварини відзначають пригніченість, анорексію, підвищена спрага, прогресуюче зниження маси тіла, хворобливість

в області нирок, зміна частоти сечовипускання з наявністю крові в сечі, підвищення артеріального тиску, порушення нормальних ритмів роботи серця, ціаноз видимих слизових оболонок, виразкові гінгівіти, схильність до інфекційних захворювань нирок.

УЗД нирки

Діагностика.

Основними методами діагностики є біохімічне дослідження крові, аналіз сечі, метод пальпації, ультразвукове дослідження нирок, рентгенологічне дослідження, КТ або МТР.

Лікування.

Незважаючи на серйозність такого захворювання, як полікістоз нирок у кішок, специфічне лікування на сьогоднішній день не розроблене. Всі лікувальні заходи при даній патології будуть симптоматичними, спрямованими, як правило, на дезінтоксикацію організму та збереження якості життя кішки.

Лікар ЦВД «Елітвет»
Кошара Є.В.