Переливання крові (Гемотрансфузія) – це переливання хворій тварині або цільної крові, або її компонентів або білкових препаратів плазми.

У ветеринарній медицині переливання крові знаходить дедалі ширше застосування. Показаннями до переливання крові є стани пов’язані з сильною анемією – зниженням вмісту еритроцитів, зниженням вмісту лейкоцитів, тромбоцитів, факторів згортання крові, гостра

крововтрата. Лікарі ЦВД Елітвет вважають, що дана процедура може врятувати життя при гемобартенельозі кішок, бабезіозі собак, гемолітичних анеміях та багатьох інших хворобах.

У собак виділяють понад 13 груп крові.

Класифікація груп крові полягає в виявленні спадкових антигенів лежить на поверхні еритроцитів (червоних клітин крові). Назва груп крові включає також класифікацію DEA (dog erythrocyte antigen system) – собачий ритроцитарний антиген.

DEA 1 або група А представлена ​​алеями: негативна, DAE 1.1, 1.2 та 1.3.

DEA 4

Найбільш поширений серед собачої популяції (90%) і, якщо у собаки присутній тільки цей антиген, вона вважається універсальним донором.

DEA 3 та 5

Менш поширені у собак (25% у популяції грейхаундів).

DEA 7

Присутня у 8-20% собак. У собак було виявлено антитіла до цієї групи крові, проте вони не провокують розвиток гострої гемолітичної реакції. Характерно лише передчасне старіння еритроцитів.

DEA  8,10 та 11

Погано вивчені у собак.

У кішок розрізняють 3 групи крові – А, В та АВ. Найбільш часто зустрічається група крові А, рідше В (зазвичай у британських короткошерстих, девон рексов, гімалайських і перських кішок), група АВ зустрічається вкрай рідко. На відміну від собак, у крові кішок містяться антитіла до еритроцитарних антигенів у досить великій кількості, тому переливання несумісної крові викликає реакції несумісності – руйнування еритроцитів, гемоліз, або склеювання еритроцитів, гемоаглютинацію.

Для переливання використовується:

  • Цільна кров із консервантом запобігання позасудинному зсіданню (глюгіцир, цитрат натрію). Кров забирається у донора в стерильний посуд, де поєднується з глюгіциром і додатково з ізотонічним розчином натрію хлориду.
  • Окремі фракції формених елементів (тромбоцитарна, еритроцитарна маса, плазма). При цьому потрібна фракція відокремлюється за допомогою сепарування, змішується з ізотонічним розчином хлориду натрію і вводиться в організм.

Перше переливання крові у собак, як правило, не викликає тяжких ускладнень через слабко виражені антигенні властивості. Однак у деяких випадках можуть спостерігатися алергічні реакції у вигляді кропив’янки, сверблячки тощо. (зазвичай профілактуються перед переливанням крові), які можуть розвинутись відразу (рання реакція) і через кілька днів (пізня реакція). Щоб уникнути цих ускладнень, необхідно проводити проби на групову та індивідуальну сумісність. Для цього потрібно до 1 мл сироватки реципієнта додати 0,1 мл еритроцитів донора. Реакція проводиться на склі за температури 22-250С. облік здійснюють через 5 хвилин. За відсутності аглютинації можна починати біологічну пробу на індивідуальну сумісність.

Біологічна проба на індивідуальну сумісність проводиться шляхом струминного переливання 10-15 мл крові протягом 3 хвилин великим породам собак та 3-5 мл – дрібним. Проба проводиться триразово. При цьому у тварини, по можливості, вимірюється артеріальний тиск, частота пульсу, кількість дихальних рухів до переливання та через 10-15 хвилин після струменевого введення крові. Занепокоєння тварини, задишка, тахікардія або аритмія, падіння тиску, блювання, поява больових відчуттів свідчать про несумісність крові, що переливається.

Забір крові від тварини здійснюється шляхом венепункції товстою голкою та зливанням її у флакон із приготованим консервантом. Для попередження коагуляції крові в системі останню необхідно попередньо промити розчином гепарину або глюгіциром, або ввести гепарин донору. Тваринному-донору за необхідності попередньо вводять седативні препарати. Система взяття крові має бути довше 25-30 см, т.к. кров собак схильна до гіперкоагуляції і за більшої довжини трубки згортається у системі. Посудину для збору крові необхідно постійно похитувати з метою перемішування крові та консерванту. Переливають кров крапельно з темпом 40-60 кап/хв.

Без шкоди здоров’ю тварини можна забирати кров із розрахунку 15-20 мл/кг. Повторний забір крові можна проводити через 1,5-2 місяці.

Найчастіше переливання крові – процедура неодноразова. У середньому для відновлення тварини після важкої анемії потрібно від 3 до 5 переливань. Частота гемотрансфузій, їх обсяг розраховуються індивідуально в кожному окремому випадку. Загальний обсяг крові, що переливається в середньому 20 мл/кг.

Показання до переливання крові:

  • Тяжкі травми з розмозженням тканин
  • Анемія на тлі паразитарних та інфекційних захворювань
  • Великі хірургічні операції
  • Захворювання пов’язані з порушенням зсідання крові (ДВЗ – синдром)
  • Гостра масивна крововтрата

Які тварини можуть бути донорами?

Собаки – донори

  • Маса тіла не менше 15 кг
  • Вік від 2 до 8 років
  • Спокійний характер
  • Гематокрит вище 40
  • Регулярні вакцинації
  • Відсутність хронічних та паразитарних захворювань (підтверджується лабораторно)
  • Клінічно здорові

Кішки – донори

  • Маса тіла не менше 3 кг
  • Вік від 2 до 8 років
  • Спокійний характер
  • Гематокріт вище 35
  • Регулярна вакцинація
  • Клінічно здорова
  • Відсутність вірусних захворювань (вірус лейкозу, вірус імунодефіциту та коронавірус)

Лікар ЦВД «Елітвет»
Кошара Є.В.