Для початку, обговоримо, що таке FIP (Feline infectious peritonitis) – інфекційний перитоніт кішок – вірусне захворювання, що вражає кішок та кошенят, інфікованих коронавірусом (FCoV).
Коронавірус кішок- широко розповсюджений вірус, що легко передається. Зараження відбувається орально-фекальним шляхом. Захворювання, які викликає FCoV, найчастіше зустрічаються там, де одночасно мешкає одразу кілька кішок.
Але насправді до 90% кішок заражені коронавірусом, але власники навіть цього не знають. Оскільки саме перебіг захворювання може пройти безсимптомно чи одноразової діареєю, на що господар навіть не звернить увагу. При цьому тварина залишається носієм вірусу.
Але коронавірус небезпечніший, ніж одноразова діарея, у 10-12% кішок, вірус може мутувати і викликати FIP, і розвиватися вірусний перитоніт може через кілька тижнів або навіть місяців після зараження тварини коронавірусом.
При зараженні коронавірусом реплікація вірусу відбувається в епітеліальних клітинах дихального тракту та кишечнику. Мутація коронавірусу у вірусний перитоніт частіше відбувається після стресової ситуації у житті кішки, що супроводжуються зниженням імунітету.
Інфікуючи кишковий епітелій коронавірус кішок FCoV проходить через слизовий бар’єр кишківника, мутує в інфекційний перитоніт.
Існує дві форми інфекційного перитоніту: випітна та суха.
Відповідно різняться і клінічний прояв захворювання. При випітній формі спостерігатиметься: випіт у грудну або черевну порожнину, втрата апетиту призводить до анорексії, лихоманка, задишка, збільшення мезонтеріальних лімфатичних вузлів. При сухій формі – відсутність апетиту, анорексія, ністагм, судоми, увеїти, збільшення мезонтеріальних лімфатичних вузлів, лихоманка.
Найголовніше і найскладніше це постановка діагнозу, тому що при інфекційному перитоніті кішок немає якогось специфічного тесту. Діагноз ставиться комплексно за анамнезом, клінічною картиною, результатами загального та біохімічного аналізу крові, а також додаткових досліджень: УЗД черевної порожнини, ПЛР-діагностика, тест Рівальта, цитологічне дослідження випітної рідини та оцінка співвідношення альбуміну/глобуліну у випітній рідині. Також обов’язково виключення вірусної лейкемії кішок та імунодефіциту, та інших супутніх захворювань.
В анамнезі необхідно особливу увагу приділити тому, як утримується тварина, який вік (більше схильні тварини до 3-х років), чи не було раніше перенесеного стресу (переїзд, похід до ветеринарного лікаря, нові люди в будинку, виставки, вакцинації, оперативні втручання) .
Як лікувати FIP?
Насамперед успіх лікування залежить від правильної діагностики, діагностики супутніх захворювань, а також симптоматична терапія на всіх етапах лікування.
Своєчасно розпочате лікування може врятувати життя пацієнта.
На даний момент існує GS-441524 – противірусний препарат, розроблений компанією Gilead Sciences.
Дослідження групи вчених на чолі з професором Нільсом Педерсеном із Каліфорнійського університету в Девісі показали, що проти інфекційного перитоніту кішок ефективний нуклеозид GS-441524. Препарат, ефективний у лікуванні деяких інфекцій у людей, що викликаються РНК-вірусами (лихоманка Ебола). Препарат пригнічував реплікацію вірусу та приводив до стійкої ремісії захворювання.
Дозування GS-441524 розраховується, виходячи з симптомів та ваги тварини, підбирається індивідуально. Ін’єкція болісна. Повний курс ін’єкцій – 84 дні, можливе збільшення курсу, під контролем ветеринарного лікаря, залежно від стану тварини та показників аналізів.
FIP – не вирок, близько 70% тварин позитивно реагують на лікування.