Заворот шлунка – гостре захворювання, характерне переважно для собак великих і гігантських порід, що супроводжується швидким (протягом кількох годин) збільшенням об’єму живота та прогресивним погіршенням стану собаки аж до загибелі.

Це патологічне зміщення однієї частини шлунка щодо іншої, або всього шлунка навколо поздовжньої або поперечної осі, що супроводжується його гострим розширенням, а також важкими розладами гомеостазу (постійності внутрішньо середовища організму) та гемодинаміки (кровообігу).

Чому відбувається заворот шлунка?

До кінця причини виникнення завороту не з’ясовано, проте встановлено, що існує низка факторів, які провокують цю патологію:

1.  Анатомо-фізіологічні особливості. Шлунок собаки має мало точок прикріплення в черевній порожнині і має значну зміщуваність. Порушення моторики шлунка внаслідок хронічного розтягування його стінок об’ємними кормами, захворювань шлунка. А також розміри шлунка і «S» – подібна форма.

2.  Функціональні та органічні захворювання шлунка. Гастрити та гастродуоденіти (викликають больовий синдром та спазм гладкої мускулатури). Вроджені чи набуті деформації шлунка. Атонія шлунка з його подальшим розширенням та розтягуванням зв’язкового апарату.

3.    Особливості харчування та обміну. Годування не якісними продуктами, жадібність при поїданні їжі, активні прогулянки після щільної трапези.

4.   Фактори ризику. Генотип собаки, собаки з глибокою грудною клітиною

Симптоми:

Стан тварини погіршується і на фоні зовнішнього благополуччя. Зазвичай у собаки, що щільно поїла, після активної прогулянки. Спочатку собака починає поводитися неспокійно, стогне, не знаходить собі місця. Починається салівація, непродуктивне блювання з виділенням слизу та пінистого вмісту, швидке здуття живота протягом 30-60 хвилин. Буквально через годину наростають явища розладу дихання, виникає часте серцебиття, слабкість задніх, а потім передніх лап, слизові оболонки бліді, температура знижується.

Чому заворот шлунка такий небезпечний?

Серйозні порушення гемодинаміки внаслідок здавлювання артерій та вен черевної порожнини викликають різке збільшення тиску в системі каудальної порожнистої вени. Шоковий стан відбувається на тлі сильної больової реакції та порушення гемодинаміки. Так само відбувається сильна дихальна недостатність через те, що шлунок сильно збільшений і тисне на діафрагму. Нерідко виникають ускладнення з боку серця, можливе виникнення внутрішньої кровотечі.

Діагностика.

Діагноз встановлюється на підставі клінічної картини, рентгенографії органів черевної порожнини (оглядовий знімок), а також рентген з контрастом та зондування шлунка. Необхідно враховувати, що заворот шлунка є другим етапом гострого розширення шлунка.

При постановці діагнозу заворот шлунка собаці потрібна екстрена операція щодо повернення шлунка в нормальне положення, звільнення його від кормових мас і газів шляхом зондування та промивання або шляхом гастротомії (хірургічне розтин порожнини шлунка).

Лікування.

Лікування лише оперативне. Хірург під час оперативного втручання (після проведення лапаротомії) вручну розгортає шлунок проти годинникової стрілки, потім помічник встановлює рото-шлунковий зонд та евакуює харчові маси зі шлунка. Шлунок промивають великою кількістю фізіологічного розчину. Завершується операція гастропексією (підшивання шлунка до черевної стінки). Ця процедура обов’язкова, тому що вона не дозволяє шлунку загорнутися знову (запобігає рецидиву). При некрозі (омертвіння) стінки шлунка необхідно видалити його некротизовану частину. Видалення селезінки проводячи лише за її розривах.

Післяопераційний період: мінімум 2-3 дні тварина залишається під наглядом лікаря у стаціонарі. Проводиться моніторинг серцевої діяльності, роботи нирок. Одну добу необхідна голодна дієта. Проводиться інфузійна терапія (іноді парентеральне харчування), антибіотикотерапія та вводяться протиблювотні препарати.

Лікар ЦВД «Елітвет»
Кошара Є.В.