Захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ) є однією з найбільш поширених причин звернення власників дрібних домашніх тварин за ветеринарною допомогою.
Зазвичай на прийом до ветеринарного лікаря приходять зі скаргами на блювоту, пронос, відсутність акту дефекації.
Причини, що призводять до розладу травлення можуть бути різними від неправильного харчування, токсикоінфекції до чужорідних тіл у ШКТ, інвагінацій або пухлин. Тому дуже важливо проводити комплексне обстеження тварини, особливо в тих ситуаціях, коли в неї відсутня реакція на симптоматичну терапію або через наявність серйозного захворювання.
Одним із важливих методів діагностики захворювань ШКТ є рентген. Його проводять у 2 етапи.
Спочатку проводять нативний рентгенологічний знімок необхідної ділянки ШКТ (стравохід, шлунок, кишечник). Знімок роблять у 2х проекціях: латеральній (на правому боці) і дорсальній (на спині). У деяких випадках може знадобиться додаткова третя проекція на лівому боці.
Нативний знімок може допомогти лікарю під час постановки діагнозу
- Гостре розширення шлунка\ Заворот шлунка;
- етеоризм кишківника
- Гепатомегалія
- Наявність рентген контрастних чужорідних тіл у ШКТ (щільний пластик, метал, щільна гума, кістки)
- Абдомінальні утворення*.
- Асцит
- Грижа (пахова, промежинна)
- Непрохідність кишківника внаслідок скупчення калових мас
- Мегаколон
У разі, коли за допомогою нативного знімка лікар не може отримати достатньо інформації для постановки діагнозу, проводять рентген із контрастом.
Існує 2 види контрасту, які використовують у гастроентерології.
- водорозчинні (іонні та неіонні йодиди) – використовуються в діагностиці ШКТ у разі підозри на перфорацію. Це гіпертонічні розчини, які притягують рідину в просвіт ШКТ, унаслідок чого цього, контрастна речовина розбавляється, знижуючи якість кінцевого знімка.
- водонерозчинні (Сульфат барію) – він має високу щільність, таким чином вони поглинають більше рентгенівських променів, а через пацієнта проходить менше рентгенівських променів, забезпечуючи біле забарвлення певних ділянок на рентгенівському знімку. Оскільки він водонерозчинний, організм виводить його природним шляхом.
При контрастному дослідженні ШКТ потрібно виконати серію знімків, для контролю проходження контрастної речовини по ШКТ. Як правило, перші знімки робляться відразу після введення контрастної речовини з метою виключення патології стравоходу.
Далі знімки виконуються в певній послідовності: відразу, через 15 хв, 30 хвилин, 1 годину, 3 години, 6 годин, 12 годин, 24 години.
Показання для контрастного дослідження ШКТ:
- мегаезофагус,
- трахеально-стравохідний свищ,
- дисфункція стравоходу,
- нестримне блювання (у цьому разі виправдане використання протиблювотних засобів),
- епізодичне блювання,
- блювота з кров’ю,
- абдомінальні утворення в черевній порожнині, що пальпуються,
- гострий абдомінальний біль, причина якого не встановлена на простому рентгенівському знімку,
- незрозуміла кахексія,
- мелена (дьогтеподібні мажучі випорожнення),
- випорожнення з домішками крові,
- шлунково-кишкова непрохідність,
- Спастична
- механічна,
- зміна стінки (розширення або звуження стінок ділянок Ш.Ш.К.Т.),
- зміщення органів черевної порожнини,
- перфорація кишківника.
Повноцінне рентген дослідження ШКТ з контрастом – процес трудомісткий, що забирає значну кількість часу, часом безцінного. Тому при підозрі на початок захворювання не втрачайте дорогоцінний час і терміново звертайтеся до ветеринарної клініки.
Своєчасне і точне використання цього виду досліджень дає змогу з високим ступенем достовірності провести діагностику більшості хірургічних і терапевтичних захворювань, призначити адекватне лікування і нерідко врятувати тварині життя.
Для проведення дослідження ви завжди можете скористатися послугою стаціонару. Ви зможете залишити вихованця в клініці, і зайнятися своїми справами. Ваша тварина добу буде під чітким контролем лікарів, за результату дослідження вас інформуватимуть у телефонному режимі.