Онкологія – це галузь медицини та ветеринарії, яка займається вивченням причин та механізмів розвитку злоякісних та доброякісних пухлин, їх проявів, методів виявлення та профілактики, способів лікування.
Онкологія – це молода наука, яка розпочала свій розвиток у 19 столітті.
На початку 20 століття починається посилене вивчення причин пухлинного зростання. У цей час починають створювати інститути та наукові центри з вивчення цього питання. У середині 20 століття окремо вивчалося питання пухлин у дітей з їхньою специфікою розвитку, перебігу та лікування таких хвороб.
В даний час онкологія отримала величезний стрибок у розвитку методів діагностики та лікування, що дозволило продовжити життя невиліковним хворим від кількох років до десятків років.
Класифікації пухлин
Всі пухлини є розростання клітин і тканин організму, які при цьому втрачають свою початкову функцію і будову. Вони бувають двох видів:
- Доброякісні – характеризуються повільним зростанням, наявністю власної капсули (оболонки), відсутністю руйнування навколишніх тканин та органів та не призводять до смерті пацієнта;
- Злоякісні – мають досить швидке зростання, не маю своєї оболонки, здатні проникати в навколишні органи та тканини. Також мають тенденцію до руйнування, віддають метастази (як у найближчі органи та лімфатичні вузли, так і у віддалені) та призводять до неминучої загибелі пацієнта при запущених стадіях розвитку та ступенях хвороби.
Злоякісні пухлини поділяються на типи в залежності від клітин, з яких вони утворилися:
- Ракова пухлина, або карцинома – складається з епітеліальних клітин;
- Саркома – із сполучної тканини;
- Меланома – з пігментних клітин;
- Тератома – із зародкових тканин та клітин;
- Лейкоз – з клітин кісткового мозку та зі стовбурових клітин;
- Гліома – із клітин глії;
- Лімфома – із клітин лімфатичної тканини;
- Хоріокарцинома – із клітин плаценти.
Найчастіший діагноз в онкології – рак. Це пов’язано з тим, що епітеліальних клітин та тканин в організмі найбільше, а отже, ракові клітини можуть розвиватись практично по всьому організму. Рак, як хвороба, здатний ділитися за типом епітеліальних клітин ще на кілька типів:
- Железістий рак (аденокарцинома). Розвивається із железістих епітеліальних клітин на слизових оболонках. Представником цього є рак молочної залози;
- Плоскоклітинний рак, який ділиться на ороговіючий і неороговіючий. Складається з клітин плоского епітелію на шкірі та слизових;
- Дрібноклітинний рак. Складається із практично не диференційованих клітин, які мають лімфоцитоподібну структуру;
- Солідний рак. Також практично не диференціюється, розташовується у вигляді трабекул з прошарками із сполучної тканини;
- Рак скирр (фіброзний рак). Найагресивніший рак з усіх різновидів складається з великих клітин, розташованих між сполучною тканиною.
Стадії онкологічного процесу
Стадії раку та інших злоякісних пухлин ґрунтуються на системі TNM (T – tumor, пухлина; N – nodulus, лімфатичний вузол; M – metastasis, метастази):
Розмір пухлини та її поширеність:
- Т0 – пухлини немає;
- Тis (in situ) – рак на місці – виникають перші симптоми раку, його клітини ще нікуди не проростають;
- Т1-Т4 – у кожного органу свій опис цих ступенів, залежно від рівня поширення та розмірів самої пухлини.
Метастазування в лімфатичні вузли:
- Nx – наявність метастаз у лімфатичні вузли не достовірно;
- N0 – лімфатичні вузли не уражені;
- N1-N3 – метастази в лімфатичні вузли виявлені, для кожного органу є свій опис поширення.
Метастазування до інших органів:
- Мх – метастазування не визначалося чи достовірність не доведено;
- М0 – немає віддалених метастазів до інших органів;
- М1 – є віддалені метастази в інші органи.
Залежно від комбінації даних із самої пухлини та її метастазами визначаються безпосередньо ступеня раку та інших пухлин:
1 ступінь – характеризується відсутністю метастазування та пухлиною невеликого розміру (TisN0M0, T1N0M0);
2 ступінь – метастазування все ще не виникає, однак пухлина більших розмірів (T2N0M0);
3 ступінь – характеризується ураженням лімфатичних вузлів (T2N1M0, T3N1M0, T2N2M0, T3N2M0);
4 ступінь – характеризується наявністю віддаленого метастазування до інших органів (будь-яка Т, кожна N, наявність М1).
Рак 4 ступеня за рахунок наявності віддалених метастазів та розпаду пухлини відноситься до термінальної стадії, на якій тривалість життя відраховується кількома місяцями (максимум 1-2 роки).
Ознаки раку кожного органу відрізняються між собою клінічними проявами, швидкістю їх виникнення та розповсюдження. Однак можна виділити загальні аспекти:
- Підвищена стомлюваність;
- Немотивована слабкість;
- Різке зниження ваги кілька місяців;
- Біль у місці поразки (непостійна ознака);
- Підвищення температури тіла (найчастіше відзначається вже на останній стадії).
Діагностика в онкології
Діагностика раку та інших злоякісних пухлин буває рання, своєчасна та пізня. При ранній діагностиці виживання після лікування наближається до 98%, при своєчасній діагностиці ці цифри трохи менші, проте п’ятирічне виживання практично на 100% рівні. У разі пізньої діагностики найчастіше врятувати пацієнта вже неможливо. Онкологам вдається лише зменшити страждання пацієнта.
Сучасна онкологія оснащена найновішим обладнанням для точної діагностики на ранніх стадіях пухлинного росту. Це найчутливіші мікроскопи, які дозволяють побачити пухлинні клітини в мінімальній кількості отриманого біоптату. Також стало можливим визначати в аналізах крові пухлинні антигени за першої підозри на онкологію.
Дитяча онкологія практично не відрізняється у методах діагностики та лікування від дорослої, проте існують особливості цього питання. Тому онкологічними дітьми найчастіше займаються педіатри-онкологи у спеціалізованих центрах.
Лікування в онкології
Лікування в онкології ділиться на 3 види:
- Хірургічні методи – засновані на видаленні пухлини, уражених лімфатичних вузлів та метастазів;
- Хіміотерапія в онкології заснована на отриманні курсів препаратів цитостатиків, які уповільнюють ріст пухлини та зменшують її у розмірах;
- Променева терапія (радіологія) – за допомогою спеціального опромінення дозволяє зменшити розмір пухлини та зупинити її зростання.
Лікування раку та вибір методів терапії суворо індивідуальний, залежить від стану пацієнта, локалізації його захворювання та стадії пухлинного процесу. Сучасні методи лікування дозволяють вилікувати пацієнта від пухлини назавжди більш ніж в 50% випадків.