Цистоізоспори собак та кішок поширені повсюдно. Джерелом інвазії є хворі та перехворілі тварини, що виділяють з фекаліями ооцисти цистоізоспор. Саме зараження відбувається через забруднені корми, воду, підстилку, а також при поїданні проміжних або резервуарних господарів цих паразитів (птахів, мишей, щурів, хом’яків) або їх інвазованих органів та тканин. Цуценята та кошенята найчастіше заражаються від матері при вигодовуванні. Сприяють зараженню антисанітарні умови утримання та годування. Важливу роль відіграє зниження імунітету тварини і стресові фактори, що впливають на неї (зміна місця проживання, зміна власника, зміна корму, участь у виставках, групове утримання тварин у розсадниках, притулках або в домашніх умовах).

Цистоізоспори неймовірно стійкі до дії дезінфікуючих речовин та несприятливих факторів довкілля, завдяки чому можуть зберігати свою життєздатність місяцями. А висока репродуктивна здатність збудників сприяє обсімененню цистоізоспорами місць проживання тварин, що призводить до перезараження основних (собаки, кішки) та резервуарних (птахи, мишоподібні гризуни) господарів.

Клінічно виражений цистоізоспороз в основному реєструється лише у кошенят і щенят з 3-тижневого до 6-місячного віку. Чим молодша тварина, тим серйозніша і триваліша хвороба. Можуть бути заражені і дорослі тварини, але вони, як правило, є паразитоносіями без

прояви клінічних ознак хвороби Сильний імунітет на інфекцію розвивається із віком.

Стадії розвитку цистоізоспор в організмі господаря викликають руйнування і десквамацію епітелію, атрофію і некроз крипт слизової оболонки тонкого і частково товстого відділів кишечника, в результаті чого порушується процес перетравлення і всмоктування, на місцях відторгнутих епітеліальних клітин утворюються крововиливи. Продукти розпаду клітин та метаболізму мікробів всмоктуються у кров, що веде до інтоксикації організму.

Внаслідок порушення функції кишечника, посилення його перистальтики організм зневоднюється, підвищується в’язкість крові, порушується робота життєво важливих органів.

Найчастіше цистоизоспороз протікає безсимптомно. Симптоми можуть

проявитися тільки у молодих або у дорослих тварин, які страждають на інші захворювання, у тому числі паразитарні захворювання кишечника, у ослаблених тварин (у розплідниках), а також при масованих інфекціях. У цих випадках у хворих собак та кішок відзначають:

  • пригнічення та млявість;
  • поганий або збочений апетит (поїдання палиць, каміння, ганчір’я тощо), відмова від корму;
  • виснаження;
  • слизоподібний, іноді рідкий кал, з прожилками крові;
  • збільшене сечовиділення, при цьому сеча темна з різким запахом;
  • анемія;
  • припинення зростання.

При невчасному вжитті заходів стан тварин погіршується, вони більше лежать, слабо реагують на подразнення, сильно худнуть і гинуть. Випадки зі смертельними наслідками є рідкісними.

Діагноз на цистоізоспороз ставлять комплексно з урахуванням епізоотичних та клінічних даних та підтверджують результатами лабораторних досліджень. Ооцисти цистоізоспор собак і котів можна виявити у будь-який час року, але значно частіше вони зустрічаються влітку.

Терапія ізоспорозу собак та кішок при її своєчасному початку, комплексному підході не становить проблеми, тому своєчасне звернення до ветеринарного лікаря допоможе продовжити життя та зберегти здоров’я Вашого вихованця.

У ЦВД «Елітвет» ви можете провести капрологічну діагностику. А також придбати різні препарати для лікування та дезінфекції приміщення.

Лікар ЦВД «Елітвет»
Сененкова Ю.В.