Токсокароз – гельмінтоз м’ясоїдних, що викликається нематодами сімейства Anisakidae, що паразитують у тонких кишках, іноді в жовчних ходах печінки і ще рідше в підшлунковій залозі.

Личинками токсокар можуть заражатись люди, особливо діти. Личинки проникають у внутрішні органи та є збудниками вісцерального «ларва мігранс» у людини. Личинки токсокар собак викликають аналогічну вісцеральну форму у багатьох видів тварин – неспецифічних господарів (вівці, кролики, кури та ін.).

T. canis – нематоди, головний кінець яких забезпечений трьома губами та бічними крилами. Самець довжиною 5-10 см, хвостовий кінець загнутий і забезпечений конусоподібним придатком, двома рівними спікулами; самка 9-18 см, із прямим хвостом. Яйця діаметром 0,068-0,075 мм, круглої форми з комірчастою оболонкою.

Цикл розвитку:

У довкіллі в яйці розвивається личинка, яка на 15-ту добу стає інвазійною. В організмі резервуарних (неспецифічних) господарів із яєць виходять личинки; вони здійснюють міграцію через стінку кишечника та кровоносні судини, проникаючи у різні органи, інцистуються там і тривалий час не втрачають своїх інвазійних властивостей. В організмі дефінітивного господаря личинки токсокар, розвиваючись, здійснюють ту ж міграцію; частина з них потрапляє в легені, потім з мокротою знову заковтується і в кишці досягає статевої зрілості. 

У вагітних самок личинки проникають у плід. Частина личинок, потрапивши в легеневі капіляри, зі струмом крові заноситься до різних органів та тканин, де інцистується, зберігаючи тривалий час біологічну активність. Розвиток T. canis до статевозрілої стадії при зараженні прямим шляхом триває 26-28 діб, при інтраутеринній інвазії – 21-22 доби.

Клінічні симптоми:

Ознаки такого захворювання залежить від інтенсивності інвазії. Найчастіше цим захворювання уражаються щенята. Для них це смертельно небезпечне захворювання і малюки віком до 2,5 місяців зазвичай гинуть.

Основними симптомами токсокарозу у щенят є:

  • розлад діяльності травного тракту, внаслідок чого собака втрачає апетит,
  • у неї розвивається виснаження,
  • анемія,
  • часто виникає блювота,
  • пронос,
  • метеоризм,
  • збочення апетиту,
  • нервові явища.

При блюванні можуть цілими клубками викидатися токсокари. Також відзначаються ознаки кишкових колік, бронхопневмонії, епілептична судома. Цуценя може гавкати без причини, верещати і кусатися. Заражені цуценята відстають у розвитку та зростанні.

У них сильно порушуються показники крові: зменшується кількість гемоглобіну та еритроцитів, збільшуються еозинофіли та лейкоцити.

У дорослих собак не вдається виявити виражених клінічних ознак.

Діагноз ставиться комплексно на підставі даних клінічного обстеження та лабораторного аналізу калу. У Центрі ветеринарної допомоги «Елітвет» ми проводимо аналіз калу на наявність яєць гельмінтів. Якщо ви хочете перевірити вашу тварину на наявність яєць гельмінтів Вам необхідно протягом 2 годин принести свіжі фекалії вашого вихованця в ємності для збору аналізів.

Лікування.

Для лікування тварин застосовують комплексні антигельмінтні препарати, такі як Цестал, Енвайєр, Прател, Дірофен, Дронтал, Мільбемакс, Мільпразон та інші.

З лікувальною метою препарат дають двічі з інтервалом 10 днів. При необхідності повторюють втретє.

Найкращий захист вашого вихованця і вас від різних гельмінтозів це ПРОФІЛАКТИКА!

З метою профілактики препарати від гельмінтів необхідно давати щоквартально (1 раз на три місяці).

Для щенят краще використовувати препарати у вигляді суспензії чи паст. Препарати починають давати з 3-х тижневого віку. До 12 тижнів антигельмінтики дають 1 раз на 2 тижні. Надалі 1 раз на 3 місяці протягом усього життя вашого вихованця.

Навіть якщо ваш вихованець не контактує з іншими тваринами і не ходить на вулицю, профілактика йому необхідна в будь-якому випадку, так як ви можете принести яйця гельмінтів до будинку із взуттям та одягом!!!

Ветеринарний лікар ЦВД «Елітвет»
Збарах Єлизавета