Панкреатит

той-пуделі, йоркширські тер’єри, кокер-спанієлі, коллі, боксери, а також сіамські кішки.

Перебіг хвороби
При гострому панкреатиті симптоми зазвичай більш виражені, розвиваються, як правило, раптово, і зміни в підшлунковій залозі зазвичай повністю оборотні. При хронічному панкреатиті, навпаки, симптоми розвиватися поступово, але зміни в підшлункової залози пов’язані з заміщенням її рубцевої тканиною і тому є незворотними.
Панкреатит супроводжується активацією власних травних ферментів підшлункової залози, попаданням в кров високоактивних ферментів. Така особливість протікання запалення даного органу обумовлює тяжкість стану пацієнтів, які страждають важкими формами панкреатиту. Важка форма характеризується утворенням кіст і абсцесів підшлункової залози.
Симптоми
Власники тварин з панкреатитом часто скаржаться на багаторазову блювоту у тварини, недавній прийом жирної їжі або зміну дієти. У тварини виявляється болючість при промацуванні живота, діарея зневоднення, депресія, у важких випадках – шок.
Діагностика
Для діагностики панкреатиту треба враховувати симптоми захворювання, дані клінічного і біохімічного аналізу крові, результати УЗД і / або рентгена черевної порожнини. Оскільки неускладнений панкреатит лікується терапевтично, а його симптоми схожі з симптомами непрохідності кишечника, головна діагностична завдання, яке вирішує лікар – це виняток патології, що вимагає екстреного хірургічного втручання.
Лікування
На сьогоднішній день не створено препаратів, які дозволяють специфічно боротися із запаленням в підшлунковій залозі.
Головною метою лікування панкреатиту є попередження його ускладнень або боротьба з ними:

• Інфузійна терапія (крапельниці) для усунення зневоднення і електролітних порушень;
• Знеболювання;
• Інгібування кислоти шлункового соку при блювоті;
• Протиблювотні препарати (церукал, Серенія);
• Контроль рівня глюкози в крові;
• Антибіотики – за показаннями, при наявності або високої вірогідності  бактеріальної інфекції.

Харчування
Доведено, що потрапляння їжі в шлунково-кишковий тракт не провокує погіршення перебігу панкреатиту, і навпаки, раніше початок ентерального харчування покращує виживаність пацієнтів, знижує терміни госпіталізації та ризик ускладнень.
Якщо неприборкана блювота триватиме довше, ніж 1-2 доби, і природне харчування через рот буде неможливо, розглядається питання про встановлення зонда в тонкий відділ кишечника для ентерального харчування (переважно), або про початок парентерального (внутрішньовенного) харчування.
Основним орієнтиром при вирішенні питання про перехід від зондового або парентерального харчування до природному харчуванню є відсутність блювоти, засвоєння спочатку води, а потім і рідкої їжі.
Наслідки панкреатиту та подальше лікування
Гострий панкреатит частіше протікає в легкій формі, повністю зворотнім і подальшого лікування не вимагає. При розвитку хронічного панкреатиту головні компоненти в лікуванні – дієта (особливо при підвищеному рівні ліпідів у крові). Значні хронічні зміни в підшлунковій залозі внаслідок її запалення можуть призводити до недостатності її екзокринної функції або цукрового діабету, при яких застосовується специфічне лікування.