Якщо хтось намагався переглядати та порівнювати інструкції до засобів від гельмінтів для тварин, то звертав увагу, що до складу практично всіх таблеток зазвичай входять дві речовини: одна з яких діє на круглі черв’яки (зазвичай це піперазин, пірантел, фенбендазол, мілбеміцин або емодепсид) ), а інше ефективно проти сосунів та стрічкових паразитів (празиквантел). Тому намагатися виділити серед них щось надординарне та суперефективне досить важко, тому що хімічні речовини в основі їх однакові та працюють вони

проти тих самих гельмінтів: Тохосага cati, Ancylostoma tubaeforme, Ancylostoma braziliense, Echinococcus granulosus, Echinococcus multi-locularis, Dipylidium caninum, Taenia spp., Mesocestoides spp., Joyeuxiella sp. До цієї групи універсальних засобів з однаковим набором діючої речовини віднесемо:

  • Дронтал, цестал – таблетки, використовують з тритижневого віку;
  • Профендер (для кішок) — краплі, дозволені до застосування з п’ятитижневого віку,
  • Празицид — суспензія, не рекомендується для малюків молодших за тритижневий вік;
  • Прател (празиквантел, пірантел) таблетки – з 6 тижневого віку
  • Енвайєр(празиквантел, фебантел) таблетки  –  з 8 тижневого віку
  • Тронцил К – застосовують кошенятам з 3-х тижнів;
  • Фебтал – таблетки на основі фенбендазолу;
  • Прококс (толтразуріл) суспензія – з 2 тижневого віку.
  • Каніквантел — застосовують кішкам та кошеням, починаючи з трьох тижнів;

Мільбемакс, мілпразон ( з 2-х тижневого віку) — його варто виділити, тому що діюча речовина (мібелміцин оксим) проти нематод не тільки вбиває кишкових гельмінтів, а й діє на дирофілярії, які мешкають у кровоносному руслі та серці тварини.

На відміну від цих препаратів, поліверкан в основі має інші діючі початки: ніклозамід (цестодна дія) оксибендазол (протинематодний), але при цьому теж залишає за собою звання антгельмінтика широкого спектру дії.

В аптечних кіосках можна зустріти ще один протипаразитарний препарат у вигляді крапель — Inspector, що має не тільки глистогінну властивість, але й здатний одночасно впливати на бліх і кліщів, що дуже зручно: за один раз можна позбавитися від

всіх паразитів. До його складу входять дві хімічні речовини: фіпроніл – відмінний інсектицид, який має властивість після нанесення на шкіру накопичуватися в її змазці та волосяних фолікулах. Вивільняючись протягом тривалого часу, він забезпечує тривалу активність. Не рекомендують застосовувати кошеням молодше 3-х місячного віку, а також хворим та старим тваринам, у зв’язку з можливими негативними наслідками; моксидектин відноситься до групи авермектинів, але на відміну від івермектину не викликає у кішок ознак отруєння навіть при передозуванні. Добре працює проти круглих черв’яків і є відмінним засобом профілактики дирофіляріозу. При позитивному тесті на мікророфілярію та імаго призначають з обережністю, у зв’язку з великою ймовірністю загибелі тварини від інтоксикації в результаті розпаду гельмінтів. Однак інспектор не містить празиквантел, а значить не діє на стрічкових гельмінтів і це варто враховувати при проведенні профілактичної дегельмінтизації вашому вихованцю.

Завжди необхідно дотримуватись тих доз і тих вікових обмежень, які вказані в інструкції. Зазвичай таблетку або суспензію дають зранку натщесерце, дачу препарату повторюють через 7-10 днів, якщо іншого не вказано у пам’ятці. Ця рекомендація не поширюється на милпразон і мильбемакс, оскільки вони діють на всі стадії розвитку гельмінтів.

Краплі капають суворо на шкіру холки, розсовуючи шерсть: тварина не повинна мати змогу злизувати залишки засобу; після нанесення препарату тварину не можна купати протягом двох діб. Перед тим як глистогонити кішку, бажано позбутися ектопаразити (бліх), якщо вони є, і тільки через тиждень після цього, можна приступити до лікування гельмінтозу.

Обов’язково женуть глистів, перш ніж зробити щеплення!

Ця рекомендація цілком виправдана, але лікар вам порекомендує дозу та кратність дегельмінтизації перед вакцинацією. Однак необхідно враховувати, що краще вчасно провакцинувати вихованця, ніж відкладати вакцинацію через повторну (наприклад) дегельмінтизацію.

Якщо дегельмінтизація проводиться правильно, додатково давати протиглистовий препарат не потрібно, але якщо у вашого

вихованця сильна інвазія його не рекомендується зараз вакцинувати.

Наявність гельмінтів не впливає на вироблення імунітету, але вакцинувати можна лише клінічно здорових тварин.

Тому тільки ветеринарний лікар, оглянувши вашого вихованця, зможе дати вірні рекомендації, які будуть доречні саме вашому улюбленцю.

Що робити при отруєнні? Як правило, сучасні таблетки до інтоксикації не мають жодного відношення, в основному неприємності відбуваються за рахунок виділення шкідливих речовин при розпаді глистів, або внаслідок помилкового дозування, коли вона надмірно завищена. Якщо після дачі препарату від глистів, кішка стає млявою, апатичною, у неї почалося блювання або пронос, необхідно за допомогою терміново звернутися до ветеринарного фахівця. Зняти інтоксикацію зазвичай вдається тільки за допомогою крапельниць. У домашніх умовах можна спробувати зробити промивання шлунка та кишечника. Діють з обережністю через можливе заворот кишок або закупорку їх просвіту гельмінтами, після чого дають будь-який із сорбентів. Лікарі ЦВД «Елітвет» знають як правильно вчинити в даній ситуації.

У які терміни та як правильно проводити дегельмінтизацію цуценятами?

Першу дегельмінтизацію, проводячи через три тижні після народження щенят. Її має робити заводчик. Важливо дати протиглистяний препарат і мамі цуценят теж.

Через десять днів проводять повторну дегельмінтизацію. Далі до 3,5 місяців повторюють кожні два тижні. У виборі препарату може допомогти лікар.

Після того, як цуценя забирають від сучки до господарів, дегельмінтизацію проводять раз на три місяці. З одного року протиглистові препарати дають як дорослому собаці – 3-4 рази на рік. Якщо через деякий час ознаки глистів відновилися, необхідно провести повторну дегельмінтизацію.

Чи можна давати ангельмінтики вагітним та лактуючим тваринам?

В анотації до більшості препаратів зазначено, що глістогонити лактуючих та вагітних самок не рекомендовано. І це правильно, адже препарат, всмоктуючись в кров, потрапляє в плід, надаючи ембріотоксичестичний вплив або ж виявляється в молоці, яким харчуються дитинчата. Як результат – порушення розвитку чи важке отруєння.

Щоб убезпечити майбутню маму та її потомство, самку рекомендується проглистогонити за 10-14 днів до передбачуваної в’язки; надалі, дитинчат глистогонят через 3 тижні після народження.

Однак виробники деяких препаратів допускають дегельмінтизацію вагітних та лактуючих тварин; але багато ветеринарних фахівців скептично ставляться до таких заяв і дотримуються старої схеми.

Але бувають критичні ситуації: наприклад, ви підібрали вагітну кішку, а потім зрозуміли, що вона має глисти. Що робити? Вживати екстрених заходів. Якщо вибору немає, можна довіритися препаратам, в інструкції яких зазначено про їхню нешкідливість для плода; а можна дочекатися пологів, і відразу ж після них проглистогонити тварину, ні раніше, ні пізніше. Є варіант поєднання цих двох способів. Але в будь-якому випадку робиться це після ретельного зважування всіх можливих наслідків!

У ЦВД «Елітвет» ви завжди можете знайти широкий асортимент антигельмінтиків (прател, енвайєр, цестал, дехінел, мілпразон, прококс і т.д.). При покупці ви можете отримати консультацію ветеринарного фахівця. Усі співробітники нашого центру мають ветеринарну освіту та з радістю допоможуть вам підібрати препарати. Але це стосується профілактичної дегельмінтизації. Якщо ви помітили в калі вашого вихованця паразитів, або є симптоми глистяної інвазії – необхідно звернутися за допомогою до практикуючого ветеринарного лікаря.

З любов’ю до пацієнтів – з повагою до клієнтів.

Адміністратор ЦВД «Елітвет»
Непорада Маріанна