Дерматофітія собак та котів зазвичай викликається патогенними грибами з роду Microsporum canis, Microsporum gypseum, Trichophyton mentagrophytes. Це зооантропонозне захворювання тобто заразне для людей та інших тварин.
Зараження відбувається через хворих тварин (шерсть, лусочки), навколишнє середовище (інфіковане грибком), предмети догляду (підстилка, миска, щітка).

Джерелами інфекції (резервуарами) зазвичай є кішки (Microsporum canis), гризуни (Trichophyton mentagrophytes) та ґрунт (Microsporum gypseum).

Клітинно-опосередкований імунітет є важливою ланкою у захисному механізмі від патогенних грибків.

Фактори, які створюють схильність до інфікування:

  • молоді тварини (затримка розвитку імунітету та місцевих захисних механізмів шкіри);
  • вірусні інфекції;
  • онкологічне захворювання;
  • незбалансоване харчування;
  • лікування лікарськими засобами, що пригнічують імунну систему;
  • вагітність, лактація.

Клінічні симптоми можуть бути виражені різною мірою і залежать від стану імунної системи господаря.

Класичне ураження у вигляді округлих плям алопеції (облисений), лусочок і скоринок зазвичай виявляють в області вух, морди та на кінцівках. Дерматофітія, викликана Trichophyton, може супроводжуватися фолікулітом або фурункульозом (ураженням глибоких шарів шкіри) і може обмежуватися областю однієї кінцівки. Є породна схильність, так перські кішки хворіють частіше, а з собак найчастіше схильні до йоркширських тер’єрів.

Клінічні ознаки дерматофітії можуть мати значні відмінності у кожному випадку. Лише іноді у кішок або собак спостерігаються класичні «лишайні» округлі області без волосся з лущенням по краю. Так як дерматофіти майже завжди вражають волосяні фолікули, першими клінічними ознаками часто є просто безволоса ділянка шкіри. Можливо, і може бути запальних чи інших явних змін шкіри. Іноді бувають важкі ураження шкіри, включаючи плямисті безволосі ділянки зі струпом (корочками), лусочками та папулами (висип), які можуть охоплювати все тіло. Невеликі ураження можуть бути різного розміру або форми, розташовуватись на будь-якій частині тіла у собаки або кішки, але частіше спостерігаються на голові та ногах. Іноді зустрічаються локалізовані ураження, які називають «керіон». Це вузличне ураження, що у результаті імунної відповіді організму використання дерматофитов. У кішок може проявлятися у вигляді важких уражень – псевдоміцетомою (у вигляді виразкових підшкірних вузликів).

Діагноз у ЦВД ЕЛІТВЕТ ставиться на підставі кількох досліджень:

  • лампи Вуда (огляд уражених вогнищ під ультрафіолетом)
  • у позитивних випадках спостерігається характерне жовто-зелене свічення. На жаль, тільки 50% Microsporum canis мають здатність до флюоресценції. Негативний результат не виключає наявність у тваринного дерматофітії.
  • мікроскопічне дослідження волосся з ураженої області.
  • культивування грибів (вирощування на середовищах), найточніший метод діагностики дрематофітії.

Непоодинокі випадки не виявлення спор навіть при культивуванні, що говорить про те, що не завжди легко поставити цей діагноз.

Іноді доводиться вдаватися до біопсії.

Всупереч думці деяких фахівців дерматофітія не вирок, а навіть навпаки. За своєчасно поставленого діагнозу прогноз сприятливий.

Лікування.

Лікування залежить від тяжкості захворювання, від віку тварини, її загального стану здоров’я та від умов середовища проживання. У молодих здорових тварин захворювання може пройти самостійно. Але в багатьох випадках необхідна досить агресивна терапія.

Лікування від дерматофітії піддається не тільки захворіла тварина, а й всі тварини, що тісно контактують з нею, а також навколишнє середовище. Якщо передбачається, що в будинку є тварина-носій спор, то всі тварини в будинку повинні бути перевірені за допомогою посіву для виявлення носія. Тварини із негативним посівом мають бути по можливості ізольовані від уражених. Якщо в будинку багато тварин, то рекомендується застосовувати місцеві обробки всього тіла (зазвичай за допомогою лікувального шампуню). Довгошерсті собаки та кішки повинні бути пострижені для полегшення місцевих обробок та для зниження рознесення ними спор у навколишньому середовищі. Тварини, які мають ураження на шкірі повинні отримувати системне лікування препаратами всередину.
При дерматофітії, незалежно від обширності ураження, призначається системне лікування протигрибковими препаратами.

Це може бути інтраконазол, тербінафін або флуконазол, а також лікувальні шампуні до складу яких також входять протигрибкові препарати (енілканазол, кетаконазол). Тільки місцевих обробок часто буває недостатньо, тому прийом протигрибкових системних препаратів необхідний. Лікар-дерматолог ЦВД «Елітвет» зможе точно розрахувати дозу для вашого вихованця та призначити курс лікування від дерматофітії.

Важливо, щоб лікування тривало доти, доки не будуть взяті два негативні посіви з інтервалом у 2-3 тижні. Поліпшення клінічної картини шкіри та вовни не може бути мотивацією для відміни лікування. У цуценят та кошенят лікування може тривати до 5-6 місяців.

Протигрибкові вакцини ми не використовуємо у схемі лікування грибкових уражень шкіри у тварин. Зважаючи на їх недоведену ефективність та марність використання при даній патології.

ВОНИ НЕ ЕФЕКТИВИ НІ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ, НІ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ.

У тварин, які мають дуже серйозного зниження імунітету, лишай навіть без лікування проходить самостійно через 2-4 місяці, що іноді дає ґрунт розцінювати це лікування як результат дії вакцини.

Для попередження поширення інфекції необхідно пилососити предмети догляду, а також покриття для підлоги; дезінфікувати поверхні препаратами, які містять гіпохлорит натрію або використовувати розчин хлоргексидину в концентрації 3-4%. Не забувайте, що після мішок пилососа і всі предмети догляду необхідно викинути, а постільна білизна піддати прасуванню.

ВАЖЛИВО пам’ятати, що дерматофіт зберігається в навколишньому середовищі до 18 місяців!!

Лікарі ЦВП ЕЛІТВЕТ рекомендують не боятися «лишаю», необхідно вчасно діагностувати його у свого вихованця та своєчасно лікувати у лікаря – дерматолога.

Особливу складність у лікуванні становлять розплідники та притулки, де практично неможливо повністю усунути зараження середовища.

Лікування лишаю в розпліднику вимагає багато сил, терпіння та часу.

З любов’ю до пацієнтів – з повагою до клієнтів!!!

Лікар ЦВД «Елітвет»
Борщинська Є.Ю.