Збудниками токсокарозу є нематоди роду Тоxocara, що паразитують у статевозрілому стані у м’ясоїдних ссавців в основному сімейств псових. Toxocara canis— великі роздільностатеві гельмінти довжиною 5 – 10 см, локалізуються в тонкому кишечнику собак, які є остаточними господарями Toxocara canis.
Збудник токсаскарозу – Toxascaris leonina довжиною 4 – 10 см, дорослі особини локалізуються у тонкому кишечнику.
Хворіють переважно цуценята віком від 20 днів до 2,5 міс. У дорослих собак ця інвазія буває значно рідше.
За незначної інтенсивності інвазії симптоми захворювання відсутні. При високій інтенсивності у хворих
щенят відзначають схуднення, анемію, зниження чи збочення апетиту, спостерігається розлад травлення: проноси, що змінюються запорами, кольки, здуття живота, блювання. У блювотних масах часто виявляють гельмінтів. Іноді інвазія у цуценят супроводжується порушеннями нервової системи у вигляді судом, які сягають епілептичних нападів.
Міграція личинок через легені сприяє розвитку пневмонії, яка проявляється хрипами та кашлем та спливами з носа. За наявності дорослих аскарид у кишечнику може статися його закупорка, аж до розриву.
За відсутності своєчасної діагностики та лікування можливий летальний кінець.
Прижиттєвий діагноз у м’ясоїдних ставлять на підставі вивчення епізоотологічних даних, симптомів хвороби та результатів гельмінтоовоскопії за Фюллеборном. Методом Фюллеборна в екскрементах собак знаходять яйця гельмінтів. Яйця Тохосага canis практично круглої форми, мають
виражену комірчасту будова оболонки, а яйця Toxascaris leonina – округлої форми, мають гладку оболонку некомірчастої будови.
Лаборант ЦВД «Елітвет»
Нікітіна Маргарита