Тучноклітинні пухлини (мастоцитоми) є такими, що найчастіше зустрічаються (від 16% до 21% від усіх шкірних пухлин) шкірними злоякісними новоутвореннями у собак. Поведінка та прогресування тучноклітинних пухлин сильно різниться у кожному окремому випадку. Вони варіюються від добре диференційованих пухлин, що повільно ростуть, з низьким метастатичним потенціалом до недиференційованих агресивних пухлин з високою здатністю до утворення метастазів у локальні лімфатичні вузли, печінку, селезінку і кістковий мозок.
У кішок виявлено два типи мастоцитом: тип, що нагадує собачі мастоцитоми, і гістіоцитарний тип, що має вигляд
підшкірних нодул.
Шкірні мастоцитоми зазвичай розташовуються на голові чи тулубі.
Для кішок більшою мірою, ніж для собак, характерно ураження шлунково-кишкового тракту та селезінки. 50% мастоцитом кішок спочатку вражають селезінку або кишечник. Тучноклітинні пухлини ШКТ найчастіше виявляються в м’язовій стінці тонкого кишечника, але також їх можна знайти і в товстому кишечнику. Кишкові мастоцитоми знаходяться на третьому місці за частотою народження всіх пухлин кишечника у кішок після лімфоми і аденокарциноми.
На відміну від інших пухлин для мастоцитоми, характерні такі симптоми як:
- зміна у розмірі пухлини (тобто вона може зменшуватися);
- свербіж;
- блювота, діарея іноді з кров.
Тучноклітинні пухлини утворюються при неконтрольованій проліферації неопластичних опасистих клітин. Звичайні мастоцити також залучені до цієї надлишкової проліферації, в першу чергу в результаті залучення медіаторами, що викидаються опасистими клітинами в місці утворення пухлини, а потім ці клітини беруть участь у зростанні та розвитку симптомів через викид своїх власних медіаторів.
Проліферація та виживання мастоцитів контролюється рецептором фактора росту стовбурових клітин c-kit (stem cell factor – SCF). C-Kit є тирозинкіназним рецептором, що управляє фізіологічними функціями (проліферацією та диференціюванням) мастоцитів.
Приблизно в 30% випадків (згідно з опублікованими даними) в опасистих клітинах мастоцитом експресується структурно порушена (в результаті генетичної мутації) форма рецептора c-Kit. Якщо активація нормального рецептора c-Kit залежить від SCF, більшість форм c-Kit з порушеннями, які виявляються в опасистих клітинах, є постійно активними, тобто. активація рецептора c-Kit більше залежить від присутності SCF. В результаті проліферація та виживання опасистих клітин, у яких формуються форми c-Kit з мутацією, не залежать від факторів росту. Ці клітини здатні активуватися, мігрувати, розмножуватися та виживати «за межами» свого нормального метаболізму і без контролю, що призводить до утворення та розвитку пухлини. Відомо, що такі пухлини є агресивнішими. В даний час проводиться величезна кількість досліджень, що демонструють факт ефективної дії інгібіторів тирозинкінази (входять до різних лікарських препаратів) на мастоцитоми з порушеними формами рецептора Kit. У зв’язку з цим, поряд з іншими факторами, знання статусу Kit має важливе прогностичне значення.
Мастоцитоми більш характерні для літнього віку, але іноді на шарпеї хворіють і молодими. У шарпеєм мастоцитоми відрізняються низькодиференційованістю і мають поганий прогноз. Також часто мастоцитома зустрічається у боксерів, лабродорів ретріверів, мопсів.
Діагноз мастоцитома ґрунтується на клінічних ознаках, і результатах тонкоголкової аспірації та біопсії. Важливо класифікувати низькодиференційовану мастоцитому від високодиференційованої мастоцитоми. Від цього залежить прогноз ефективності терапії.
Після встановлення діагнозу мастоцитома, лікар повинен визначиться з тяжкістю уражень на даний момент.
Під час огляду особлива увага приділяється регіонарним лімфовузлам. Якщо вони не збільшені, обов’язково робиться рентген грудної клітки в 2-х проекціях.
Біохімічний аналіз крові (АЛТ, АСТ, сечовина, креатинін, лужна фосфотаза, ГГТ, фофор, білірубін, глюкоза), розгорнутий клінічний аналіз крові.
Тільки після всіх проведених діагностичних процедур та визначення стадії процесу лікар онколог ухвалить рішення про тактику подальшої терапії:
- хірургічне видалення новоутворення;
- хіміотерапія (моно-, комбінована);
- хірургічне видалення з подальшою хіміотерапією.
На рішення лікаря може вплинути низка факторів:
- вік тварини;
- тривалість онкологічного процесу;
- загальне самопочуття пацієнта;
- відхилення за результатами аналізів;
- наявність/відсутність метостазів;
- та низка інших факторів…
Для хіміотерапії мастоцитом у ЦВД «Елітвет» застосовують вінбластин, ламустин, преднізалон. Дозу та кратність введення визначає лікар-онколог. Хіміотерапія обов’язково проводиться під контролем лікаря. Перед наступним курсом хіміотерапії необхідно відбирати клінічний аналіз крові контролю рівня лейкоцитів.
Профілактична диспансеризація часто дозволяє виявити онкологічний процес на ранньому етапі, що значно покращує прогноз терапії.
Дерматолог-ендокринолог ЦВД «Елітвет»
Ткаченко М.В.