Гістіоцитома – це доброякісна пухлина, що виникає в клітинах Лангерганса (у клітинах, які забезпечують імунітетом тканини, що перебувають у контакті з навколишнім середовищем – ніс, шлунок, кишечник та легені, але переважно поверхня шкіри). Ці клітини також називаються дендритними чи гістіоцидами. Гістіоцитоми поширені у собак. Коти не хворіють на гістіоцитому. Зафіксовано 10 випадків у світі котячого легеневого гістіоцитозу. Деякі породи собак більш схильні до цього захворювання (гладкошерстний ретрівер, бультер’єр, боксер, такса, кокер спаніель, німецький дог і шелті). Вона зустрічається найчастіше у молодих тварин до дво-трирічного віку і становить близько 10% від усіх шкірних новоутворень у собак. У поодиноких випадках ми можемо спостерігати гістіоцитому і в більш зрілому віці. Локалізується найчастіше на голові, на вушних раковинах, на тулубі, шиї та дистальних відділах кінцівках. Зазвичай це поодинока пухлина, що має сферичну форму. Розмір її, зазвичай, сягає до 2.5 см.
При огляді можна побачити, що новоутворення підноситься над шкірою з ознаками алопеції (відсутня шерсть). Тварині вона не завдає ніякого дискомфорту. Але прогресуючи, гістіоцитома може виразкуватись і кровоточити, що може призвести до приєднання вторинної мікрофлори. Результатом цього стає виникнення сверблячки у тварини та самотравматизація. Червоний колір пухлини обумовлений наявністю тонкого епідермісу на поверхні.
Причини виникнення цього виду новоутворень не вивчено. Генетичні аномалії, вплив канцерогенів, радіація, імунологічне походження – лише деякі з них. Під впливом етіологічного чинника відбуваються мутації у геномі клітини. Проліферація гістіоцитів призводить до виникнення спектра захворювань, які мають пухлинну або запальну природу.
Симптоми:
- Маленька, щільна пухлина на поверхні шкіри у формі ковпачка або гудзика.
- Покрита пухирями (дермоепітеліальна) пухлина, на якій можуть бути виразки (рідкісний симптом).
- Швидкоросла безболісна пухлина (зазвичай одна).
- Пухлина найчастіше розташовується на голові, кінчиках вух та кінцівках.
- Множинні вузлики або бляшки на шкірі (іноді).
Діагностика:
Поставити діагноз у разі допомагає цитологічне дослідження. Це тонкоголкова біопсія, яка є уколом у місці пухлини і взяття звідти клітинного матеріалу. Далі клітини розміщуються на предметне скло для мікроскопії. Проте цитологічне дослідження який завжди є основою постановки остаточного діагнозу, на відміну гістологічного дослідження. Цитологічне дослідження дає відповідь у 30% випадків.
У центрі ветеринарної допомоги «Елітвет» наші фахівці проводять це дослідження.
Прогноз сприятливий
Більшість гістіоцитів походять спонтанно без лікування протягом 2-3 місяців. Якщо ураження не проходить, необхідно провести ретельніше дослідження, бажано видалення та гістологічне дослідження віддаленої пухлини.
Необхідно врахувати той факт, що регресія пухлини настає в середньому від 3 тижнів до 2 місяців. Регрес пухлини відбувається через вироблення цитоотоксичних Т-лімфоцитів. Досвідчений цитолог може визначити, у якій стадії знаходиться пухлина, у стадії прогресу або регресу. Наявність у цитології рясної кількості гістіоцитів говорить про прогрес пухлини і наявність у цитології рясної кількості лімфоцитів про регрес пухлини.
ВАЖЛИВО: не можна використовувати стероїди для лікування гістіоцитом. Стероїди пригнічують вироблення цитотоксичних Т-ліфоцитів, тим самим гальмують самостійне розсмоктування пухлини.
З любов’ю до пацієнтів – з повагою до клієнтів!!!
Лікар-онколог ЦВП «Елітвет»
Корнишук Ксенія