Дистрихіаз

Ентропіон – це захворювання виявляється у патологічному стані повіка, коли край його загорнуть усередину у напрямку до очного яблука. Заворот повік найчастіше зустрічається у таких порід як чау-чау, шарпей, англійський бульдог, мастино, стафортширський тер’єр, бульмастиф, ріджбек.

Ектропіон – це таке ненормальне становище повіка, коли його край вивернутий назовні, а слизова оболонка (кон’юнктива) його оголена.

Дістріхіаз – додатковий ряд вій позаду нормально зростаючих. Схильні американський та англійський кокер-спаніель, ши-тцу, пудель, золотистий ретрівер, пекінес, англійський бульдог, боксер, коллі, такса, цвергпінчер, німецька вівчарка, дог, шпіц, мопс, самоїд, чихуа-хуа

Ектопічна вія

Ектопічна вія – це одна або кілька вій, що ростуть у кон’юнктиві верхньої повіки під прямим кутом до рогівки ока, з рухом віку її травмує.

Дегенеративні захворювання сітківки

До цієї групи входить більшість хвороб сітківки. Деякі з них можуть швидко прогресувати і призводити до сліпоті, тоді як інші довгий час можуть бути на одній і тій же стадії. Тому їх прийнято розділяти на прогресуючі та непрогресуючі.

Прогресуючі

Прогресивна атрофія сітківки (PRA) та дистрофія паличок та колбочок (CRD) – термін, що поєднує два прогресуючі двосторонні захворювання сітківки, які вражають клітини фоторецепторів.

Прогресивна атрофія сітківки (PRA) – характеризується першочерговою втратою функції паличок, якими у свою чергу перестають функціонувати колбочки. Із цим феноменом пов’язано насамперед погіршення зору вночі. Погіршення зору вдень може бути незначним, але перші ознаки захворювання вже можна побачити на очному дні під час офтальмологічного обстеження.

Типовими ознаками є стоншення судин сітківки, яскравіше відображення очного дна внаслідок стоншування шарів сітківки та атрофії диска зорового нерва.

Патологіявія
Патологія, яскраве відображення, витончення судин
Очне дно здорового собаки
  • Ранній розвиток діагностують у віці від 2-6 тижнів після народження.
  • Їй схильні такі породи, як норвезький елкхаунд, мініатюрний шнауцер, папільйон.
  • Пізня форма прогресивної атрофії сітківки-дегенерація фоторецепторів, які мали нормальний розвиток.
  • Пізня форма прогресивної атрофії сітківки вражає багато пород собак. Серед них, зокрема, мініатюрний пудель, англійський та американський кокер спанієль, лабрадор ретрівер, англійський мастиф тощо.
  • Дегенерація колб і паличок (CRD) – захворювання, при якому в результаті генних мутацій в першу чергу уражаються колбочки. Клінічно ця патологія дуже схожа на прогресивну атрофію сітківки.
  • Для її діагностики необхідні додаткові методи обстеження, такі як ЕРГ (електроретинографія). Ця патологія добре описана у довгошерстих такс.

Непрогресуюча хвороба сітківки

Генетичні хвороби, описані вище, вражають сітківку ока собаки і протягом життя призводять до повної втрати зору. Непрогресуючі хвороби залишаються стабільними в процесі всього життя.

Вроджена непрогресуюча нічна сліпота (CSNB)

  • захворювання, яке добре описане у БРІАРІВ. Перші ознаки цієї хвороби виявляються вже з 5-6-місячного віку, але клінічно зміни на сітківці можна виявити лише з 3-4 років.
  • Мультифокальна ретинопатія собак (CMR) – непрогресуюче захворювання сітківки, розвивається незначна складчастість сітківки, у вигляді утворення кількох жовто-рожевих плям з підвищеною здатністю, що відбиває. Перші зміни на сітківці видно вже з 4-місячного віку. Захворювання описане у таких порід: австралійська вівчарка, американський бульдог, англійський бульдог, англійський мастиф, бордоський дог, бульмастиф, кане-корсо, французький бульдог.

Хвороби, що розвиваються

Дисплазія сітківки (RD) – захворювання, що призводить до проліферативного розростання сітківки і характеризується появою складок останньої. Ураження, що виникає, анатомічно поділяють на фокальну та мультифокальну – залежно від зони ураження. Тотальною або генералізованою формою, при якій сітківка майже повністю відшаровується від пігментного епітелію, спостерігається у таких порід, лабрадор ретрівер та йоркширський тер’єр. Таке сильне ураження призводить до втрати зору. Усі форми дисплазії сітківки є спадковими.

Спадкова катаракта (HC). У нормі кришталик є повністю прозорою сферичною лінзою в передньому сегменті ока, за допомогою якої промінь світла фокусується безпосередньо на сітківці. Катаракта є помутнінням кришталика внаслідок різних причин. Спадкова катаракта (HC) є генетичною аномалією, що призводить до втрати зору у багатьох порід собак. Спадкова катаракта описана у більш ніж 90 порід собак. Перші позиції в цьому списку займають такі породи, як аляскинський маламут, американський кокер спанієль, такси, англійський спанієль, голден ретрівер, джек розсел тер’єр, грифон, мініатюрний шнауцер тощо.

Первинна люксація кришталика (PLL) не є захворюванням самого кришталика. У розвитку даної патології беруть участь цинові зв’язки, на яких кришталик кріпиться. Дегенеративні процеси призводять до розриву цих зв’язок, в результаті чого кришталик зміщується в передню камеру ока або склоподібне тіло. Середній вік виникнення патології – 3-8 років. Найбільше цього захворювання схильна група тер’єрів.

Глаукома – термін, який описує групу клінічних ознак, що призводять до підвищення внутрішньоочного тиску та смерті гангліозних клітин сітківки та зорового нерва, внаслідок чого настає втрата зору. Глаукома ділиться на первинну та вторинну. У генетичному плані нас цікавить первинна глаукома. Оскільки цей тип захворювання виникає без впливу зовнішніх факторів або за рахунок звуження іридокорнеального кута. Схильність до цієї патології мають такі породи: лабрадор ретрівер, американський кокер спанієль, бассет хаунд, шарпей, бігль.

З любов’ю до пацієнтів – з повагою до клієнтів.

Офтальмолог ЦВД «Елітвет»
Кошара Є.В