Судомні стани часто виникають у собак та котів. Інцидентність судом протягом життя варіюється від 0,5% до 5,7% у собак та від 0,5% до 1,0% у кішок. У собак і кішок епілепсія часто має схожі дані анамнезу та клінічні ознаки. Загальні риси історія хвороби собак і кішок з епілепсією – відбиток подібних патофізіологічних механізмів, які у основі судом всіх типів.

Причини судом

Нормальний мозок здатний викликати судоми у відповідь на різні стимули в центральній нервовій системі і багато зовнішні впливи. Порушення, що призводять до судом, можуть виникнути поза нервовою системою (екстракраніальні причини) або в межах нервової системи (внутрішньочерепні причини). Кожна з цих груп причин може бути поділена своєю чергою на дві категорії.

Екстракраніальні причини можуть бути поділені на ті, що відбуваються ззовні організму (наприклад, токсичні агенти) та ті, що виникають в організмі, але поза нервовою системою (наприклад, гіпоглікемія).

Внутрішньочерепні причини епілепсії можуть бути поділені на прогресуючі та непрогресуючі. Прогресуючи причини судом включають ті хвороби, які зачіпають обсяг мозкової тканини (наприклад, пухлини), яка все збільшується з часом і можуть, крім судом, давати й інші клінічні симптоми. Непрогресуючі внутрішньочерепні причини судом включають спадкову, набуту та ідіопатичну епілепсію.

Клінічно важливо розрізнити прогресуючі та непрогресуючі захворювання мозку, які призводять до судом. При прогресуючих патологіях потрібно як контроль судомних нападів, а й відповідна терапія основного захворювання.

Якщо терапія основної хвороби неможлива, необхідно точно поставити діагноз та визначити прогноз захворювання. Визначити етіологічний або анатомічний діагноз при непрогресуючій епілепсії інтракраніального походження (власне епілепсії) іноді неможливо.

Екстракраніальні порушення можуть викликати порушення мозкового метаболізму та електрофізіології, призводячи до пароксизмальної активності та судом. Оскільки порушення зачіпають обидві півкулі, виникають первинні генералізовані судоми. Екстракраніальні порушення часто є наслідком різних метаболічних зрушень (гіпоглікемія, гіперліпопротеїнемія, гіпокальцемія, гіпотиреоз) та метаболічних порушень при захворюваннях печінки та нирок. Крім того, причиною може бути інтоксикація внаслідок отруєння свинцем, органічним фосфатом, кофеїном або теоброміном, а також кишкові паразити та гіпертермія.

Внутрішньочерепні порушення включають вади розвитку (гідроцефалія), запальні захворювання (енцефаліт при чумі м’ясоїдних), порушення харчування (дефіцит тіаміну), пухлини, черепні травми, дегенеративні захворювання та інфаркти мозку. У хворих тварин, як правило, відзначають прогресуючу неврологічну симптоматику.

Епілепсія

Судоми, що виникають при ідіопатичній епілепсії, спричинені функціональними розладами мозку, в основі яких лежать пароксизмальні розряди у нейронах головного мозку обох півкуль. Епілептичні судоми спочатку генералізовані та симетричні. У головному мозку тварин з епілепсією немає морфологічних ушкоджень, за винятком тварин з мікродисгенезією (захворювання, обумовлене порушеннями ембріонального розвитку, наприклад збільшення щільності нейронів, що призводить до зниженого судомного порога). Однак пошкодження, такі як гліоз, атрофія або ламінарний кортикальний некроз, можуть виникати вдруге при різних судомах, судомних кластерах або епілептичному статусі. Ці пошкодження можуть призводити до вторинних епілептичних фокусів.

Ідіопатична епілепсія собак чи кішок починається з поодиноких судом. Судоми найчастіше відбуваються під час або після періоду сну чи відпочинку та рідко відбуваються під час періодів активності. Частота судом є змінною (дні та місяці між судомами), проте час між судомами зменшується у міру того, як захворювання набуває хронічного перебігу. Інтервали між судомами можуть бути однаковими або значно змінюватись. У деяких порід собак (наприклад, німецьких вівчарок, сенбернарів, ірландських сеттерів) судомні кластери (групи з трьох і більше нападів за 24 години) можуть тривати години або навіть дні.

Діагностичний підхід

Діагностичний підхід включає всебічне вивчення історії хвороби, повне фізикальне та неврологічне обстеження, гематологічні та біохімічні аналізи.

Диференційна діагностика

Інформація, отримана з анамнезу, фізикального та неврологічних досліджень та результатів стандартних аналізів крові може використовуватись для диференціальної діагностики. Ідіопатична епілепсія у собак або котів може виникати у будь-якому віці, але найчастіше це відбувається у віці між 6 місяцями та 5 роками. Використовуючи ідіопатичну епілепсію як орієнтир, диференціально-діагностичний список при судомному синдромі може бути сформований для кожної з трьох вікових груп: 6 місяців, від 6 місяців до 5 років, і > 5 років.

Додаткові діагностичні тести

Вибір додаткових тестів має ґрунтуватись на результатах стандартного мінімального обстеження (СМО). Екстракраніальні причини судом з великою ймовірністю супроводжуються ненормальними показниками обстеження. Щоб виявити екстракраніальні причини, можуть бути призначені додаткові діагностичні дослідження з урахуванням передбачуваної причини хвороби.

У поодиноких випадках можуть бути як екстракраніальні, так і внутрішньочерепні порушення, при цьому екстракраніальне порушення

може не бути причиною судом. Наприклад, можливо, що у собаки з судомами може бути цироз печінки та первинна внутрішньочерепна пухлина. З цієї причини важливо проводити моніторинг відповіді тварини на терапію екстракраніальної причини судом. Якщо судоми продовжуються або погіршуються у відповідь на терапію екстракраніальної хвороби, можуть бути показані подальші діагностичні тести.

Внутрішньочерепна причина судом, найімовірніше, супроводжуватиметься нормальними результатами СМО.

Аналіз цереброспінальної рідини (ЦСЖ, CSF) є важливим при підозрі на внутрішньочерепну причину судом. Крім того, можуть бути проведені посіви на аеробну та анаеробну бактеріальну та/або мікотичну флору та визначення титру збудників інфекції (наприклад, криптокози, чуми м’ясоїдних тощо).

Рентгенограми черепа можуть диференціювати пухлини склепіння черепа, мінералізації внутрішньочерепних пухлин або переломи черепа.

Електроенцефалографія (ЕЕГ) показова для діагностики пороків розвитку (гідроцефалія або лісенцефалія), а також для оцінки електричних подій, пов’язаних з судомами, які можуть відбутися під час запису та при ідентифікації пароксизмальних електричних подій, які іноді відбуваються в міжприпадкових епізодах тварин.

Просунуті методи візуалізації, такі як комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія є показовими для визначення пухлини, гранульоми, інфаркти та геморагії.

ВАЖЛИВО!!! Терапія судом залежить від точного визначення їх причини. Терапія антиконвульсантами показана тваринам з ідіопатичною епілепсією. Судоми, причиною яких є структурні захворювання мозку (прогресуюче внутрішньочерепне захворювання), потребують додаткової терапії залежно від причини хвороби (наприклад, пухлина чи запалення). Застосування антиконвульсантів зазвичай протипоказане у тварин з екстракраніальними причинами судом, де терапія має бути спрямована на основну причину судом (наприклад, гіпоглікемія).

З любов’ю до пацієнтів – з повагою до клієнтів.

Невролог, анестезіолог ЦВД «Елітвет»
Збарах Єлизавета
27.10.16.