Під анестезіологічним ризиком розуміють ймовірність розвитку будь-яких ускладнень, аж до загибелі пацієнта, що виникають внаслідок анестезіологічної допомоги. Ступінь ризику дуже сильно змінюється залежно від вихідного стану пацієнта перед оперативним втручанням. Так, ризик смерті у зв’язку з анестезією у хворих без серйозної супутньої патології оцінюється як 1 на 100 000. При цьому цей показник підвищується в 5-10 разів у разі екстреної операції та у хворих, які перебувають у тяжкому
стані. Загалом усереднений показник анестезіологічної смертності у людей при планових хірургічних втручаннях становить приблизно 1 на 10 000 пацієнтів. У ветеринарії дрібних свійських тварин (собаки та кішки) цей показник за даними зарубіжної літератури значно вищий, і становить у середньому 1 на 2000 пацієнтів.
Основними причинами анестезіологічної смертності є:
1) розлади гемодинаміки внаслідок гіповолемії у поєднанні з передозуванням системних анестетиків або регіональною анестезією;
2) гіпоксія та гіповентиляція при інтубації стравоходу, проблемах з інтубацією, у зв’язку з технічною несправністю обладнання або внаслідок аспірації шлункового вмісту;
3) анафілактоїдні реакції, включаючи злоякісну гіпертермію;
4) недбалість та помилки лікарів та середнього персоналу пов’язані з неуважністю, помилковим введенням препаратів, неправильним використанням та контролем роботи обладнання.
Ризик виникнення ускладнень далеко не завжди пов’язаний з анестезією як такою. Істотним чинником ризику є саме хірургічне втручання: його обсяг, тривалість, кваліфікація хірурга. Тому є поняття операційно-анестезіологічного ризику. Власне анестезіологічний ризик визначається насамперед вихідним станом пацієнта перед операцією. Додатковими факторами ризику можуть бути вікові, видові і породні особливості тварин.
Стан тварини перед проведенням операції може варіювати від оптимальної (абсолютно здорової тварини) до вкрай важкої (політравма, кардіогенний набряк легень тощо). Більшість наших пацієнтів знаходяться приблизно посередині і зазвичай мають ряд супутніх захворювань, які часто протікають у прихованій формі, але можуть спричинити серйозні ускладнення при проведенні операції.
Тому кожен пацієнт перед проведенням анестезії повинен проходити ретельне обстеження, за результатами якого лікар зможе відповісти на два головні питання:
1) чи знаходиться пацієнт у оптимальному стані для анестезії;
2) чи перевищує очікуване від операції поліпшення стану операційно-анестезіологічний ризик, обумовлений супутніми захворюваннями.
Для зручності та уніфікації переданестезіологічної оцінки пацієнтів було розроблено різні системи, найбільш зручною з яких є шкала Американського Товариства Анестезіологів (ASA). Ця шкала відображає тяжкість стану пацієнта, яка оцінюється в балах від 1 (здоровий пацієнт) до 5 (вмираючий). Незважаючи на простоту, вона залишається однією з небагатьох систем, що корелюють з ризиком анестезії. У тварин з оцінкою 3 і вище за шкалою ASA ускладнення, пов’язані з анестезією, виникають приблизно в 4 рази частіше порівняно з тваринами з оцінкою 1 або 2. Таким чином, правильна оцінка за шкалою ASA дозволяє виявити пацієнтів з високим ризиком анестезії та оперативного втручання. Незважаючи на те, що така оцінка не відображає всіх аспектів анестезіологічного ризику, оскільки не враховує таких критеріїв, як вік чи порода, вона надзвичайно корисна і має проводитися у всіх пацієнтів перед операцією.
Для того щоб оцінити анестезіологічний ризик за шкалою ASA (або к.-л. іншою системою) необхідно провести переданестезіологічне обстеження пацієнта, яке включає збирання анамнезу, фізикальний огляд пацієнта, стандартний набір гематологічних та біохімічних аналізів. Якщо при зборі анамнезу та в ході фізикального обстеження виявляються будь-які відхилення, може знадобитися проведення додаткових інструментальних та лабораторних досліджень, консультації вузькопрофільних фахівців.
У ЦВД “Елітвет” хірургічні втручання проводяться під контролем анестезіолога, що мінімізує можливість ускладнень.
Лікар ЦВД «Елітвет»
Збарах Є.С.