У наш час стає престижним утримувати вдома екзотичних тварин. Амфібії та рептилії більш сприйнятливі до захворювань у неволі, ніж теплокровні тварини. На жаль багато власників і не замислюються про те, наскільки важливим є забезпечення правильних умов утримання рептилій, не враховуються видові та фізіологічні особливості, порушується температурний режим, не підтримується певна вологість повітря – це одні з найпоширеніших помилок.
У рептилій існує тісний зв’язок між виникненням та перебігом хвороби та умовами утримання, що є однією з основних причин виникнення захворювань шкіри. Грибкові захворювання, або мікози звичайні серед амфібій та рептилій які ослаблені іншими захворюваннями, містяться в тераріумах з підвищеною вологістю, перенаселеністю та порушенням санітарно-гігієнічних правил. Мікози діляться на поверхневі, що руйнують шкіру, панцир, слизові оболонки рота, очі та внутрішні – вражаючі внутрішні органи. На жаль, мікози внутрішніх органів не мають жодних характерних ознак, що ускладнює діагностику, а лікування їх недостатньо розроблено, тому ми не будемо на них зупинятися.
Поверхневі мікози у амфібій найчастіше вражають шкіру голови, передньої третини тіла та кінцівок. Змії страждають поверхневими мікозами частіше, ніж інші рептилії. Як правило, процес починається між черевними щитками, де найбільш відповідні умови для розвитку грибків, надалі він поширюється по поверхні тіла, розширюючи вогнища ураження. При ненадання своєчасної допомоги поверхневі мікози проникають углиб-в підшкірну клітковину, м’язи, ребра і потрапляють у порожнину тіла. Досить часто зустрічається ураження мікозом рогівки ока, поширення процесу призводить до руйнування всіх оболонок ока. Дуже часто до мікозів приєднується вторинна бактеріальна інфекція, що нерідко є причиною загибелі тварини.
Найпоширеніші мікози рептилій це сапролегніоз, геотрихоз і трихофітія рептилій.
Сапролегніоз це грибкове захворювання, що викликається грибом з роду сапролегній Saprolegnia, найчастіше це S. Parasitica. Найбільш сприйнятливі безхвості амфібії та саламандри, рідше водяні черепахи. Це захворювання має яскраву клінічну ознаку – це білі, ватоподібні нальоти на шкірі голови та передній третині тіла. Захворювання дуже заразне під час контакту. Для лікування застосовують обприскування діамантовою зеленню, мідним купоросом розведеними до певної концентрації.
Збудниками геотригоспів є гриби з роду геотрихум (Geotrichum), вони викликають у рептилій особливо важкі форми мікозів, внаслідок вираженої протиолетичної активності своїх ферментів. Починаючи з незначного ураження шкіри, геотрихози схильні до поширення процесу усередину. На шкірі, зазвичай на черевній поверхні тіла, є одне або кілька точкових уражень, але від кожного з них у підшкірну клітковину йде глибокий канал, який закінчується великою підшкірною кишенею з пошкоджених тканин. При запущеному захворюванні руйнується не тільки підшкірна клітковина, а й м’язи, вільні кінці ребер, хрящі, іноді процес переходить на порожнину тіл. Для лікування цього виду мікозу в основному застосовують протигрибкові мазі.
Трихофітію рептилій викликають гриби роду трихофітон (Trichophyton), відомих при грибкових захворюваннях у людини. В даний час захворювання мало вивчено, збудником найчастіше є T.Terrestre, іноді в комбінації зі стафілококами. Найбільш сприйнятливі агами. Захворювання розвивається після контакту з хворою твариною через 4-6 тижнів. Виражається воно в порушеннях процесів линяння на кінчиках пальців, потім пальці потовщуються, деформуються і відпадають, як при сухій гангрені. Процес ураження прогресує досить швидко, при не наданні своєчасної допомоги тварина може загинути.
Спеціальні методи лікування мікозів у рептилій не розроблені, проте багато лікарських препаратів, що застосовуються при лікуванні мікозів у людини, ефективні при лікуванні плазунів. Варто нагадати, що самолікування не дає позитивних результатів, тому завжди потрібно звертатися до фахівців. У Центрі ветеринарної допомоги Елітвет ви отримаєте кваліфіковану допомогу та консультацію щодо лікування, догляду та утримання своїх тварин.
Фахівець ЦВД «Елітвет»
з дрібних та екзотичних тварин
Різник А.В.